Дах башти Невицького замку в Закарпатті обвалився. ФОТО

Сьогодні вранці від сильного вітру обвалився дах однієї з башт Невицького замку, що під Ужгородом.

Фото з місця події опублікував на своїй сторінці у "Фейсбуці" місцевий мешканець Павло Гомонай. 

 Усі фото: Павло Гомонай
 

"Я був на замку вчора, мене зацікавило раптове повідомлення Закарпатської ОДА напередодні про ремонт вежі-донжона на Невицькому замку та обмеження доступу туристів до нього. Також напередодні отримав інформацію від знайомого про те, що вежа в дуже поганому стані і ось-ось упаде. В неділю я пішов на замок, дерев'яна вежа сильно хиталася на вітрі, скрипіла, ви це можете побачити на відео - стало справді ясно, що вона впаде. Це сталося сьогодні вночі, очевидно, вежа не встояла під поривами сильного вітру", - розповів Гомонай у коментарі Укрінформу.
 

Видання Mukachevo.net раніше писало, про те, що Закарпатська ОДА планувала демонтувати аварійну вежу. На реконструкцію збиралися виділити 10,5 млн грн. державних коштів та понад 0,5 млн – з місцевого бюджету.

Проте дах упав раніше. Постраждалих немає.

 Фото Невицького замку з іще цілим дахом з висоти пташиного польоту. Джерело: FB "Nevitsky Castle - Невицкий Замок"

ДОВІДКА:

Невицький замок розташований біля сіл Кам'яниця і Невицьке Ужгородського району Закарпатської області. Історики датують його спордження XII-XIII століттями. Розташування замку дозволяло його власникам контролювати шлях через Карпати через Ужоцький перевал. До XVII століття замок переходив із рук у руки й належав угорським і трансільванським королям, магнатам і воєводам.

1644 році угорський магнат Ракоці Дєрдь І здобув замок і наказав його зруйнувати. З тих пір споруда не відновлювалася. 1879 року в околицях замку заклали парк. Захисний дах на башті, який обвалився, встановив Ужгородський туристичний клуб, під опіку якого замок передали в 1923 році. 

За даними Укрінформу, остання реставрація замку відбувалася в 1968 році.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.