АНОНС: У Києві презентують "Таємниці козацьких портретів"

29 березня доктор історичних наук Ольга Ковалевська презентує монографію "Таємниці козацьких портретів".

Під час презентації обговорять дослідницьку лабораторія портретного образу як унікального історичного джерела, розглянуть портрети, які репрезентують справжнього Івана Мазепу, проаналізують питання, чи справді сучасний глядач завжди бачить у музеях чи на вулицях гідні візуальні образи українських гетьманів.

 

До виступів запрошені:

Віктор Брехуненко - доктор історичних наук, професор (Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С.Грушевського);

Віктор Горобець - доктор історичних наук, професор (Інститут історії України НАН України);

Дмитро Степовик - доктор мистецтвознавства, філософії та богословських наук, професор (Київська духовна академія);

Віталій Щербак - доктор історичних наук, професор (Київський університет ім. Б.Грінченка);

Наталія Павлусенко - художниця, педагог, авторка серії історичних портретів "Герої козацької України";

Віра Соловйова - директор видавництва "Кліо";

Галина Ярова - директор Музею гетьманства.

Модератор заходу - Олексій Сокирко, кандидат історичних наук, доцент (КНУ імені Тараса Шевченка).

29 березня, п'ятниця, 17.00

Місце: Музей гетьманства (Київ, вул. Спаська, 16Б).

Організатори: Музей гетьманства і видавництво "Кліо".

Вхід вільний.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.