АНОНС: У Києві презентують "Таємниці козацьких портретів"

29 березня доктор історичних наук Ольга Ковалевська презентує монографію "Таємниці козацьких портретів".

Під час презентації обговорять дослідницьку лабораторія портретного образу як унікального історичного джерела, розглянуть портрети, які репрезентують справжнього Івана Мазепу, проаналізують питання, чи справді сучасний глядач завжди бачить у музеях чи на вулицях гідні візуальні образи українських гетьманів.

 

До виступів запрошені:

Віктор Брехуненко - доктор історичних наук, професор (Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С.Грушевського);

Віктор Горобець - доктор історичних наук, професор (Інститут історії України НАН України);

Дмитро Степовик - доктор мистецтвознавства, філософії та богословських наук, професор (Київська духовна академія);

Віталій Щербак - доктор історичних наук, професор (Київський університет ім. Б.Грінченка);

Наталія Павлусенко - художниця, педагог, авторка серії історичних портретів "Герої козацької України";

Віра Соловйова - директор видавництва "Кліо";

Галина Ярова - директор Музею гетьманства.

Модератор заходу - Олексій Сокирко, кандидат історичних наук, доцент (КНУ імені Тараса Шевченка).

29 березня, п'ятниця, 17.00

Місце: Музей гетьманства (Київ, вул. Спаська, 16Б).

Організатори: Музей гетьманства і видавництво "Кліо".

Вхід вільний.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.