Конституційний суд дозволив перейменувати Дніпропетровську область у Січеславську

«Сьогодні надано висновок КС щодо цього законопроекту», — повідомили в суді.

Про це повідомляють Українські Новини, передає The Бабель.

 

Законопроект передбачає внесення змін до ст. 133 Конституції про систему адміністративно-територіального устрою України. Згідно з ними, Дніпропетровська область перейменовується у Січеславську.

Таким чином, КС визнав, що перейменування області не порушує статті 157 і 158 Конституції. У ст. 157 йдеться, що Конституцію не можна змінювати, якщо ці зміни скасовують чи обмежують права і свободи людини і громадянина, або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності та порушення територіальної цілісності України.

Згідно зі ст. 158, законопроект про внесення змін до Конституції, який розглядався Радою і не був прийнятий, може бути поданий до парламенту не раніше ніж через рік з дня його відхилення. Відповідно до цієї статті, Рада протягом строку своїх повноважень не може двічі змінювати одні й ті самі положення Конституції.

У разі позитивного висновку КС, зміни до Конституції приймаються шляхом голосування за законопроект 226 голосами в першому читанні і 300 — на наступній сесії у другому.

Читайте також:

Рада таки визначилася з новою назвою Дніпропетровської області

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.