Картини Ван Гога, які викрали 17 років тому, повернули до музею в Амстердамі. ФОТО

До музею голландського художника Вінсента Ван Гога в Амстердамі повернули дві картини митця, які викрали 17 років тому.

Про це повідомляє The Бабель із посиланням The Guardian.

 "Вид на море біля Схевенінгена", Вінсент Ван Гог

Фото: Van Gogh Museum / Wikimedia Commons

Йдеться про картини художника "Вихід із протестантської церкви в Нюенені" та "Вид на море біля Схевенінгена".

Роботи викрали 7 грудня 2002 року. Спочатку їх збиралися продати кримінальному авторитету Кор ван Хауту, але його вбили в день угоди.

 "Вихід із протестантської церкви в Нюенені", Вінсент Ван Гог

Фото: Van Gogh Museum / Wikimedia Commons

У 2003 році картини купив мафіозі Раффаель Імперіале. Він віддав за них 350 тисяч євро.

У 2016 році поліція повідомила, що знайшла картини в будинку одного з місцевих мафіозі. За звинуваченням у викраденні шедеврів мистецтва засудили Октава Дарема та його співучасника Хенка Біслійна.

Три наступні роки знадобилися спеціалістам, щоб реставрувати картини та виготовити для них нові рами. Старі не збереглися.

Читайте також:

У колишньому будинку Ван Гога в Лондоні знайшли його схованки. ФОТО

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.