У Харкові мітингували проти повернення проспекту Жукова та інших ініціатив Кернеса

Близько 600 людей у неділю вийшли на мітинг проти пропозицій міського голови Харкова Геннадія Кернеса повернути проспекту Петра Григоренка стару назву імені Георгія Жукова та прибрати волонтерський намет "Все для перемоги" з площі Свободи.

Про це повідомляє "Новое время". Опублікований на сайті міськради припис від 11 травня зобов’язує волонтерів протягом трьох днів демонтувати намет.

"У випадку невиконання умов припису у встановлений строк, самовільно (незаконно) встановлений об’єкт за вказаною адресою… буде демонтовано на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради", – йдеться у приписі.

 

«Заява про те, що вони будуть щось там перейменовувати Жукова – це перебирання на себе повноважень Верховної Ради. Це шлях до ХНР [Харківської Народної Республіки – ІП]», – заявив один із промовців на акції Ігор Рассоха.

«Не дамо увічнити в Харкові цього м’ясника. Тому що я памятаю справжніх ветеранів. Багато хто з вас памятає. І було серед них прівзисько в Жукова – м’ясник», – додав він.

За словами журналіста Дмитра Ларіна, якого цитує «Громадське радіо» учасники акцї збирали підписи для звернення до членів виконкому та депутатів міської ради за збереження намету як символу Революції Гідності в Харкові.

Нагадаємо, 8 травня міський голова Харкова Геннадій Кернес заявив, що сприятиме петиціям про скасування перейменування проспекту Георгія Жукова (і відповідно, станції метро поруч) на честь Петра Григоренка та демонтаж волотерського намету.

На 10 травня петиція набрала 5400 голосів при 5000 потрібних.

У відповідь на пропозиції Кернеса Український інститут національної пам'яті звернувся  до нього із застереженням про кримінальну відповідальність за порушення декомунізаційного законодавства.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.