Комікс "Воля-2". Скоропадський, Грушевський, Сікорський та інші проти червоної армії мерців

Творці українського графічного роману «Воля» представили другий том коміксу. До новинки також створили буктрейлер.

У другому томі фантастичного коміксу дія відбувається 1919 року в альтернативному всесвіті, повідомляє "Освіторія"

Серед героїв — видатні діячі доби Української революції — гетьман Павло Скоропадський, президент Академії наук Володимир Вернадський, історик та Голова Центральної Ради Михайло Грушевський (у трейлері його названо "президентом"), авіаконструктор Ігор Сікорський та інші. 

За сюжетом, керована Кремлем армія мертвих наступає на Кубань, яка входить до Української Держави. Ключ до некротехнологій більшовиків — в Османській Імперії. Гетьман Павло Скоропадський доручає терміново зібрати команду для таємної місії.

 

Тим часом Лев Троцький та Володимир Ленін мають справу з повстанням у Кронштадті, а анархіст Нестор Махно дізнається про таємний проект гетьманату «Голіаф», який базується у Львові.

Серія графічних романів «Воля» — це поєднання альтернативної історії, фантастики, бойовика та жахів. 

 

Перший том вийшов два роки тому. Відтоді команда проекту створила цілий всесвіт «Волі», активно співпрацює з історичними реконструкторами, регулярно проводить конкурси, лекції та освітні проекти, популяризує вивчення історії серед дітей та дорослих читачів. 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.