Польща та Ізраїль висловили протест через відкриття пам’ятника Шухевичу

Посли Польщі та Ізраїлю в Україні опротестували відкриття нового пам’ятника головнокомандувачу УПА Роману Шухевичу в Івано-Франківську.

Лист із протестом до міського голови Івано-Франківська Руслана Марцінківа опублікувало Twitter посольства Польщі в Україні - повідомляє The Бабель.

 

«Посол Польщі Бартош Ціхоцький і посол Ізраїлю Джоел Ліон написали листа міському голові Івано-Франківська, висловлюючи протест проти відкриття нового пам'ятника Роману Шухевичу.

Посли нагадують, що люди, які вижили після масових вбивств, у яких Шухевич відіграв вирішальну роль, досі живуть в Україні, Польщі та Ізраїлі», — йдеться в повідомленні.

Мова йде про відкриття пам'ятника, яке відбулося на День Героїв 23 травня в Івано-Франківську.

 
Фото: kurs.if.ua

«Цим листом ми висловлюємо протест у зв’язку з вашим рішенням і хочемо нагадати дітям Івано-Франківська, їхнім батьками, бабусям та дідусям, що Роман Шухевич несе особисту відповідальність за те, що забрав життя тисяч їм подібних — кулями, пожежами, зґвалтуваннями, тортурами та іншими звірячими методами — лише тому, що вони молилися Богу польською чи івритом», — йдеться в листі послів.

Водночас, це звернення дипломатів прокоментував на своїй сторінці у Facebook голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович:

«Між Польщею та Ізраїлем тривають жорсткі дискусії про минуле. Але в Україні посли обох країн, ніби, знайшли спільну мову. Хоча правильніше буде сказати «общій язик», і звісно, він «русскій».

Листа до мера Івано-Франківська написано англійською, але суть його - російська. Адже зміст – повторення тез російської пропаганди проти українського визвольного руху.» - написав Голова УІНП.

Довідково. Роман Шухевич (1907–1950) народився у Львові в родині українських інтелігентів. У дитинстві й юнацтві Роман активно займався спортом. Був членом Пласту, переможцем багатьох спортивних змагань. Громадську діяльність поєднував із навчанням, навчався в трьох вищих закладах, в.т.ч. консерваторії.

1923 року Роман вступив в УВО, а 1929-го – в ОУН. Протягом 1930–1934 років очолював бойову референтуру Крайової екзекутиви ОУН, яка здійснила кілька гучних бойових актів. Заарештовувася польською поліцією. Після ув’язнення зміг проявити себе як бізнесмен, мав рекламну фірму.

1939 року став на захист Карпатської України. 30 червня 1941-го на чолі “Нахтігалю” ввійшов до Львова. Став заступником міністра військових справ у новоствореному Уряді.

У грудні 1943 року він став Головним командиром УПА. У липні 1944 року очолив Генеральний секретаріат УГВР.

5 березня 1950 року в селі Білогорща біля Львова в останньому бою генерал-хорунжий Роман Шухевич загинув.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.