Музей Української революції 1917-1921 рр. закрито

Експонати Музею Української революції 1917-1921 рр. опинились без охорони та контролю. В будівлі відключено світло. Працівників не пускає охорона

Музей Української революції 1917-1921 рр., що розташований в одній із кімнат Київського міського будинку вчителя, може бути ліквідований.

Історичну будівлю, у якій впродовж 1917-1918 рр. розміщувалася Українська Центральна Рада, закрито на ремонт.

Однак, Музей Української революції 1917-1921 рр. продовжував працювати. Там проводились заходи. Приходили відвідувачі.

30 травня 2019 р. о 12 год. 45 хв. було знеструмлено експозиційну залу Музею. Зробив це технічний персонал Будинку вчителя без жодного попередження та пред’явлення будь-яких документів,

Експозиція Музею Української революції 1917-1921 рр.
Експозиція Музею Української революції 1917-1921 рр.

Експонати Музею, серед яких оригінали видруків Універсалів Української Центральної Ради, особисті речі та документи, пов’язані із життям М.Грушевського, Є. Чикаленка, С.Петлюри, Є. Коновальця, колекції мап України та одностроїв українських вояків доби УНР, Української держави та ЗУНР, унікальна фалеристика, рідкісні грошові банкноти часів визвольних змагань опинились під загрозою викрадення чи знищення.

Частина експонатів перенесена в фонди Національного музею історії України, але доля Музею української революції лишається невизначеною.

А вчора працівників музею не допустили на робочі місця. Директорові музею Олександру Кучеруку довелось викликати поліцію, щоби потрапити на робоче місце.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.