Проспектів Бандери і Шухевича в Києві більше нема

Окружний адміністративний суд міста Києва скасував рішення Київради про перейменування проспектів Московського й Ватутіна на честь Степана Бандери і Романа Шухевича.

Про це повідомляє “Новинарня“, з посиланням на депутата Київради від фракції “Свобода” Юрія Сиротюка.

“…Окружний адмінсуд міста Києва. Суддя Чудак Олеся Миколаївна, до речі, суддя що переслідувала майданівців, скасувала рішення Київради щодо перейменування проспектів Степана Бандери і Романа Шухевича в Києві”, – написав Сиротюк на своїй сторінці у Facebook.

“Але як би не чудив Адмінсуд, проспектам Бандери і Шухевича в Києві бути. Попереду апеляція, а якщо потрібно – і Верховний Суд. Ми не дамо нікому зневажати наших героїв!” – наголосив Сиротюк.

Він зазначив, що позивачем у цій справі виступає громадська діячка проросійського спрямування Олена Бережна, мати покійної депутатки від Партії регіонів Ірини Бережної.

Іншу сторону представляв адвокат Дмитро Біловчук.

 
Фото судового засідання опублікував у соцмережі Сергій Мазур

Справа про перейменування проспектів тягнеться з жовтня 2016-го (для Бандери) та липня 2017 року (для Шухевича).

“Незаконне”, на їхню думку, рішення Київської міської ради оскаржують громадські організації “Антифашистська правозахисна ліга” та “Єврейська правозахисна група”, представницею яких у суді виступає Олена Бережна.

Рішення ОАС прокоментував голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

“Ще одна спроба реваншу. Тепер у Києві. Суд частково задовольнив позовні вимоги, скасував рішення про перейменування проспектів Московського на Бандери і Ватутіна на Шухевича. Повний текст з мотивацією буде за 5 днів. Отримаємо повний текст, будемо подавати апеляцію. Боротьба триває!” – зазначив В’ятрович.

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.