Проспект Григоренка в Харкові залишився взагалі без табличок

У ніч на 26 червня в Харкові комунальники міняли вказівники "Проспект Григоренка" на "Проспект Маршала Жукова". Проте через спротив мешканців вулиці роботи зупинили.

Робітники встигли почепити нові таблички на п'яти будинках, проте наштовхнулись на спротив містян, повідомляє ТСН.

Чому роботи виконувалися саме вночі пояснили в Харківській міській раді. 

"Ці роботи виконували підрядники. (Вночі) тому що запізно отримали ці таблички. Поїхали їх вішати. Кажуть, що зручніше це робити вночі. Бо людей немає, ніхто не заважає", - прокоментував речник Харківської міської ради Юрій Сидоренко.

 
Мешканці проспекту та поліція біля вказівників, які так і не повісили
фото: FB вадим поздняков

Через незгоду місцевих мешканців, які помітили заміну, роботи зупинили. Тепер на будинках на проспекті Григоренка/Жукова взагалі немає жодних табличок.

 "Суспільство би не дало змінювати ті таблички. І це вони робили вночі, щоб ніхто не побачив. Швидко змінить і не підіймати - не питання", - зазначив свідок Богдан Дорошенков. 

Нагадуємо, 19 червня Харківська міська рада проголосувала за повернення імені Жукова проспекту Григоренка.

20 червня рішення офіційно оприлюднили. Того ж дня із позовом до Харківського окружного адмінсуду звернувся представник народного депутата України Андрія Білецького, який просить скасувати рішення міськради.

Із заявою до поліції після рішення міськради звернувся депутат міської ради Ігор Черняк.

Український інститут національної пам’яті, у свою чергу, звернувся до ГПУ.

26 червня до Харківського окружного адміністративного суду депутати Харківської міської та обласної ради подали позов із оскарженням рішення міської ради Харкова.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.