Проспект Григоренка в Харкові залишився взагалі без табличок

У ніч на 26 червня в Харкові комунальники міняли вказівники "Проспект Григоренка" на "Проспект Маршала Жукова". Проте через спротив мешканців вулиці роботи зупинили.

Робітники встигли почепити нові таблички на п'яти будинках, проте наштовхнулись на спротив містян, повідомляє ТСН.

Чому роботи виконувалися саме вночі пояснили в Харківській міській раді. 

"Ці роботи виконували підрядники. (Вночі) тому що запізно отримали ці таблички. Поїхали їх вішати. Кажуть, що зручніше це робити вночі. Бо людей немає, ніхто не заважає", - прокоментував речник Харківської міської ради Юрій Сидоренко.

 
Мешканці проспекту та поліція біля вказівників, які так і не повісили
фото: FB вадим поздняков

Через незгоду місцевих мешканців, які помітили заміну, роботи зупинили. Тепер на будинках на проспекті Григоренка/Жукова взагалі немає жодних табличок.

 "Суспільство би не дало змінювати ті таблички. І це вони робили вночі, щоб ніхто не побачив. Швидко змінить і не підіймати - не питання", - зазначив свідок Богдан Дорошенков. 

Нагадуємо, 19 червня Харківська міська рада проголосувала за повернення імені Жукова проспекту Григоренка.

20 червня рішення офіційно оприлюднили. Того ж дня із позовом до Харківського окружного адмінсуду звернувся представник народного депутата України Андрія Білецького, який просить скасувати рішення міськради.

Із заявою до поліції після рішення міськради звернувся депутат міської ради Ігор Черняк.

Український інститут національної пам’яті, у свою чергу, звернувся до ГПУ.

26 червня до Харківського окружного адміністративного суду депутати Харківської міської та обласної ради подали позов із оскарженням рішення міської ради Харкова.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.