Проспект Григоренка в Харкові залишився взагалі без табличок

У ніч на 26 червня в Харкові комунальники міняли вказівники "Проспект Григоренка" на "Проспект Маршала Жукова". Проте через спротив мешканців вулиці роботи зупинили.

Робітники встигли почепити нові таблички на п'яти будинках, проте наштовхнулись на спротив містян, повідомляє ТСН.

Чому роботи виконувалися саме вночі пояснили в Харківській міській раді. 

"Ці роботи виконували підрядники. (Вночі) тому що запізно отримали ці таблички. Поїхали їх вішати. Кажуть, що зручніше це робити вночі. Бо людей немає, ніхто не заважає", - прокоментував речник Харківської міської ради Юрій Сидоренко.

 
Мешканці проспекту та поліція біля вказівників, які так і не повісили
фото: FB вадим поздняков

Через незгоду місцевих мешканців, які помітили заміну, роботи зупинили. Тепер на будинках на проспекті Григоренка/Жукова взагалі немає жодних табличок.

 "Суспільство би не дало змінювати ті таблички. І це вони робили вночі, щоб ніхто не побачив. Швидко змінить і не підіймати - не питання", - зазначив свідок Богдан Дорошенков. 

Нагадуємо, 19 червня Харківська міська рада проголосувала за повернення імені Жукова проспекту Григоренка.

20 червня рішення офіційно оприлюднили. Того ж дня із позовом до Харківського окружного адмінсуду звернувся представник народного депутата України Андрія Білецького, який просить скасувати рішення міськради.

Із заявою до поліції після рішення міськради звернувся депутат міської ради Ігор Черняк.

Український інститут національної пам’яті, у свою чергу, звернувся до ГПУ.

26 червня до Харківського окружного адміністративного суду депутати Харківської міської та обласної ради подали позов із оскарженням рішення міської ради Харкова.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.