Із Широкиного евакуювали колекцію картин, яку вважали втраченою. ФОТО

З прифронтового Широкиного, яке практично повністю зруйновано в результаті бойових дій, евакуювали колекцію картин маріупольського художника-графіка Віктора Павлюка. Її від артобстрілів ховав чеченський доброволець.

Про це повідомляє The Бабель із посиланням на арт-платформу «ТЮ!», яка отримала колекцію з кількох сотень робіт.

 

«Військові евакуювали із зруйнованого Широкина цінну колекцію творів мистецтва. Колекція, ймовірно, належала українському художнику Віктору Павлюку, відомому українському графіку, у якого в Широкиному був дім та майстерня.

Боєць чеченського батальйону імені Шейха Мансура з минулого року збирав і ховав від вибухів художні роботи, щоб евакуювати твори із зони бойових дій. Раніше ця колекція вважалася втраченою», — йдеться у повідомленні.

 

Зазначено, що роботи знайшов боєць із позивним «Пікассо», який до війни був художником. Він ініціював порятунок картин.

Арт-платформа додала, що це перший випадок евакуації творів мистецтва за п'ять років війни.

«Бійці зазначили, що за шаріатом вони не можуть торкатися зображень людини — це суперечить їхній релігії. Однак члени батальйону вже кілька років воюють на українській стороні та врятували надбання на знак поваги до України та нашої культури, розуміючи, яку художню та історичну цінність становлять евакуйовані твори», — йдеться у повідомленні.

Зараз роботи реставрують, щоб потім провести виставку.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.