У Вільнюсі відкрили виставку скульптур Пінзеля зі Львівської галереї

У Національному музеї «Палац Великих князів Литовських» у Вільнюсі відкрилася виставка «Містика барокової скульптури: Йоанн Ґеорґ Пінзель та інші майстри Львова XVIII ст.» з колекції Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г.Возницького.

Про це в коментарі кореспондентові Укрінформу повідомив речник галереї Василь Мицько.

 

"У Вільнюсі відкрили виставку з шести скульптур Йоанна Пінзеля та двадцяти робіт інших львівських скульпторів XVIII ст. Наша галерея передала найкращі твори барокової скульптури. Експозицію представили у Національному музеї "Палац Великих князів Литовських". А приурочена ця виставка до 700-річчя столиці Литви", - розповів Мицько.

Мистецькі твори до Вільнюса супроводжував реставратор Львівської галереї мистецтв Андрій Ценкін. Адже чимало скульптур львівськими фахівцями були спеціально відреставровані саме для цієї виставки й будуть представлені для загального огляду вперше.

Серед робіт Йоана Пінзеля литовці та гості міста зможуть побачити скульптури "Івана Хрестителя", "Богоматір", "Св. Фелікса з дитям", "Св. Флоріана", "Св. Якима" та "Розп'яття". Також представлені інші відомі майстри, такі як Антоні Осінський, Ян Оброцький , Францішек Оленський, та роботи кількох невідомих скульпторів часу, що відбиває драматизм і містику львівської скульптури.

Виставка "Містика барокової скульптури: Йоанн Ґеорґ Пінзель та інші майстри Львова XVIII ст." триватиме у Вільнюсі з 16 лютого до 22 травня 2022 року.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.