У Вільнюсі відкрили виставку скульптур Пінзеля зі Львівської галереї

У Національному музеї «Палац Великих князів Литовських» у Вільнюсі відкрилася виставка «Містика барокової скульптури: Йоанн Ґеорґ Пінзель та інші майстри Львова XVIII ст.» з колекції Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г.Возницького.

Про це в коментарі кореспондентові Укрінформу повідомив речник галереї Василь Мицько.

 

"У Вільнюсі відкрили виставку з шести скульптур Йоанна Пінзеля та двадцяти робіт інших львівських скульпторів XVIII ст. Наша галерея передала найкращі твори барокової скульптури. Експозицію представили у Національному музеї "Палац Великих князів Литовських". А приурочена ця виставка до 700-річчя столиці Литви", - розповів Мицько.

Мистецькі твори до Вільнюса супроводжував реставратор Львівської галереї мистецтв Андрій Ценкін. Адже чимало скульптур львівськими фахівцями були спеціально відреставровані саме для цієї виставки й будуть представлені для загального огляду вперше.

Серед робіт Йоана Пінзеля литовці та гості міста зможуть побачити скульптури "Івана Хрестителя", "Богоматір", "Св. Фелікса з дитям", "Св. Флоріана", "Св. Якима" та "Розп'яття". Також представлені інші відомі майстри, такі як Антоні Осінський, Ян Оброцький , Францішек Оленський, та роботи кількох невідомих скульпторів часу, що відбиває драматизм і містику львівської скульптури.

Виставка "Містика барокової скульптури: Йоанн Ґеорґ Пінзель та інші майстри Львова XVIII ст." триватиме у Вільнюсі з 16 лютого до 22 травня 2022 року.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".