У Нідерландах почали реставрувати "Нічну варту" Рембрандта з трансляцією онлайн

Сьогодні, 8 липня, в Державному музеї Нідерландів розпочалася реставрація картини Рембрандта "Нічна варта". Особливістю процедури стало те, що вона є наймасштабнішою публічною реставрацією витвору мистецтва.

Команда з 12 експертів (реставраторів, істориків та мистецтвознавців) працюватиме у спеціально сконструйованій скляній камері, яка розміщується в будівлі музею в Амстердамі, збудованого 1885 року, повідомляє The Guardian.

 
Гендиректор музею Тако Діббітс (ліворуч) і гендиректор корпорації з вироблення фарб AkzoNobel Тьєррі Ванланккер. Обидві установи співпрацюють у реставрації картини 
Robin Utrecht/EPA

Сам процес реставрації відбувається не тільки перед очима публіки, а й транслюється онлайн на сайті Державного музею.

"Що ми робитимемо протягом наступних 10 місяців, так це перемалюємо картину шар за шаром і пігмент за пігментом, а тоді на основі того ми складемо план консервації, відтак і почнеться консервація", – сказав генеральний директор Державного музею Тако Діббітс.

Останній раз картину реставрували в 1975 році після того, як голландський учитель пошкодив її ножем. Окрім реставрації, картину вивчатимуть протягом 10 місяців, щоб зрозуміти, як Рембрандту ван Рейну вдалося створити свій шедевр у 1642 році, чи справді він спершу зробив підготовчий ескіз на полотні і які зміни він вносив у картину в процесі писання.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.