Біля Софії Київської планують звести елітний будинок, незважаючи на заборону

На розі вулиці Стрілецької та провулку Георгіївського, 9/11 готується забудова. За кількасот метрів звідси знаходиться Брама Заборовського, пам’ятка архітектури ХVІІІ століття, один із об’єктів Національного заповідника “Софія Київська”.

Поки що на ділянці тихо, бо тільки нещодавно орендар ТОВ "Докас" домігся у суді визнання договору оренди з Київською міською радою. Компанія планує збудувати біля пам'ятки ЮНЕСКО житловий будинок із вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом, передає Релігійна Правда із посиланням на повідомленням газети "День".

 

Історія отримання земельної ділянки починалася традиційно — ще 2007 року депутати Київради затвердили проєкт землеустрою щодо відведення в оренду на п'ять років ділянки площею 0,23 гектари ТОВ "Докас". Однак сам договір оренди Київрада так і не уклала.

2012 року орендар звернувся до суду, щоб своїм рішенням він змусив Київраду затвердити договір. Рішення суду на позицію столичних депутатів не вплинуло. Державна виконавча служба навіть оштрафувала Київраду на 2040 гривень за невиконання судової ухвали.

ТОВ "Докас" підготувало інший позов, у якому вже просило визнати договір оренди з Київрадою укладеним. 2018 року суд першої інстанції такий позов задовольнив, за рік апеляційний суд рішення скасував.

У березні 2019 року "Докас" знову звернувся до Київради з пропозицією укласти договір оренди на підставі рішення 2007 року. А згодом подав черговий позов до Господарського суду міста Києва, який і визнав договір оренди ділянки на перетині вулиці Стрілецької та провулку Георгіївського, 9/11 укладеним.

Суд мотивував своє рішення тим, що рішення Київради 2007 року досі не скасоване, до того ж, на вказаній земельній ділянці розташовані два об'єкти нерухомості, що належать ТОВ "Докас".

Ця схема часто використовується забудовниками, коли спочатку отримується право власності на певний об'єкт, а далі суд просять передати в оренду чи у власність землю, на якій цей об'єкт розташований.

Так чи інакше, договір оренди землі з ТОВ "Докас" тепер юридично чинний. Хоча суд чомусь не врахував, що від 2015 року у Києві діє мораторій на будівництво у буферній зоні Софії Київської та Києво-Печерської Лаври. Це рішення Київрада ухвалила ще чотири роки тому.

Раніше активісти ГО "Андріївсько-Пейзажна ініціатива" розповідали "Дню", що довкола Софії виділено в оренду близько 50 земельних ділянок. Частина вже забудована.

Найскандальніший об'єкт — дев'ятиповерхівка на вулиці Гончара, 17/23, її будівництво вплинуло на рух підземних вод на території Софії.

Навіть від гучної музики під час концертів під мурами святині дрижать люстри у Трапезній, то чого очікувати від старту будівельних робіт по сусідству, зазначає видання.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.