Спецпроект

Україна розчарована роботою Німецько-української історичної комісії – посол

Посол України у ФРН Андрій Мельник вважає вкрай незадовільною роботу Німецько-української історичної комісії та наполягає на переформатуванні її діяльності.

Про це Мельник заявив у коментарі Укрінформу після розгляду в комітеті з петицій німецького Бундестагу питання визнання Голодомору геноцидом.

 
ФОТО: Укрінформ

 

"Я можу про це відверто сказати, ми не задоволені роботою двосторонньої Німецько-української історичної комісії. Мало того, що ми не задоволені, ми розчаровані так званою роботою цієї комісії упродовж останніх чотирьох років", - сказав посол.

Причому, зауважив він, це стосується навіть не стільки німецької частини, скільки української.

Мельник згадав, що був серед тих, хто звертався до керівництва МЗС ФРН навесні 2015 року та просив виділити фінансування на роботу цієї комісії саме з огляду на такі важливі теми як Друга світова війна, Голодомор - "щоб їх справді грунтовно могли розглянути".

Тоді це вдалося, фінансування було виділено (з боку німецької служби академічних обмінів DAAD і Фонду Роберта Боша).

Але пройшло чотири з половиною роки, і українська частина комісії, за оцінкою Мельника, була фактично бездіяльна.

"Мої письмові звернення, дзвінки до співголови комісії, пана Ярослава Грицака з проханням висловити думку якщо не всієї комісії, то принаймні її української частини напередодні розгляду такого питання як зараз (визнання Голодомору геноцидом), залишилися без відповіді протягом численних тижнів.

Я вважаю таку позицію безвідповідальною. І ми зараз будемо намагатися порушити питання, щоб робота комісії була повністю переформатована", - заявив посол України у ФРН, зауваживши, що поки не знає, в який спосіб це відбудеться.

Мельник додав, що минулого тижня мав у Мюнхені спеціальну зустріч з цього приводу з німецьким співголовою комісії професором Мартіном Шульце Весселем - "аби порушити прямим текстом це незадоволення української сторони щодо її роботи".

Вона, за словами посла, обмежується однією конференцією на рік, на якій обговорюють "другорядні питання", а проблеми ключового значення – Голодомор, історична пам'ять у ФРН про жертв-українців – залишаються поза увагою.

"Я вважаю, що це неприпустимо. І ми будемо намагатися змінити такий підхід. Ми будемо взагалі ставити під питання принцип роботи цієї комісії. А називати її німецько-українською станом на сьогодні, виходячи з результатів роботи, поки що язик не повертається. Це – німецька комісія, в якій формально беруть участь кілька українських істориків", - резюмував Мельник.

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.