Спецпроект

У Варшаві відбулася прем'єра фільму про Голодомор "Ціна правди"

У варшавському кінотеатрі Kinoteka у понеділок відбувся прем’єрний показ фільму “Ціна правди" про британського журналіста Гарета Джонса, який першим на Заході розповів про Голодомор в Україні.

Стрічка, яка демонструвалася відразу у чотирьох залах кінотеатру, привернула увагу сотень гостей зі світу культури та політики, повідомляє видання День із посиланням на Укрінформ.

 
фото укрінформ

"Фільм дуже сильний, він своєчасний і дуже потрібний. Він не лише про страшну трагедію, яку пережила Україна і українці, і яка залишилася в нашій пам'яті, але цей фільм також і про цінності та правду.

Фільм також дуже наближує нас до того, що маємо і з чим стикаємося навіть у нинішні часи", - наголосив під час урочистої прем'єри фільму посол України в Польщі Андрій Дещиця.

Він подякував знімальній групі, акторам та режисерці кінокартини Агнєшці Голланд за важливу місію розповсюдження правди про страшну трагедію в Україні першої половини XX століття, нагадати про неї і зробити усе можливе, аби подібного не сталося в майбутньому.

Дещиця також подякував усім полякам та Польщі за підтримку України сьогодні.

Український дипломат також поінформував, що колишній бранець Кремля Олег Сенцов, який пробув в російських в'язницях понад тисячу днів, вже на волі і приїжджає до Варшави. Він висловив сподівання, що Сенцов через деякий час зможе показувати свої фільми польським друзям у себе в Криму.

Дещиця також звернув увагу, що в український кінопрокат стрічка вийде під назвою "Ціна правди", підкресливши, що "ціна та правда є дуже важливими".

Один з польських продюсерів телекартини Станіслав Дзєдзіц зазначив, що "неможливе стало можливим". Він зауважив, що фільм вдався, попри те, що перед зйомками в Україні, Польщі і Шотландії режисерка Голланд неодноразового висловлювала сумнів, чи вдасться це зробити так як вона хоче.

Він подякував усім, хто підтримав зйомку кінокартини і творчому колективу за самовіддану роботу над фільмом.

Голланд зазначила, що фільм є дуже важливим для усіх. Вона висловила задоволення з приводу того, що фільм незабаром зможуть побачити усі бажаючі на широких екранах.

Як відомо, "Громадянин Джонс" виходить у прокат в Польщі 25 жовтня. В Україні "Ціну правди" можна буде побачити в кінотеатрах з 28 листопада.

Прем'єра ж відбулася в лютому на 69-му Берлінському міжнародному кінофестивалі. У вересні стрічка здобула головну нагороду – "Золотого лева" - на 44-му фестивалі польських художніх фільмів у Гдині.

У фільмі розповідається про валлійського репортера Гарета Джонса, який у 1933 році приїхав до СРСР і розслідував події Голодомору. Він першим у західній пресі розповів про голод в Україні.

Фільм знято в копродукції України, Польщі та Великої Британії, зйомки відбувалися в усіх трьох країнах.

Україна витратила на стрічку 26 млн грн, а загальний її бюджет становить 262,2 млн грн.

Головні ролі виконали Джеймс Нортон (серіал "Війна і мир"), Ванесса Кірбі ("Корона", "Місія нездійсненна: Фолаут"), Пітер Сарсгаард ("Чудова сімка"), Джозеф Моул ("Гра престолів") і Кеннет Кренем ("Малефісента"). Також у картині зіграли українські актори Яків Ткаченко й Олег Драч.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.