Верховна Рада перейменувала Переяслав-Хмельницький

30 жовтня депутати Верховної Ради прийняли рішення про перейменування міста Переяслав-Хмельницький Київської області на Переяслав.

Про це повідомяє Укрінформ.

Відповідну постанову №2175 підтримали 267 народних депутатів.

 

Член Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Віталій Безгін зазначив, що з поданням про перейменування Переяслав-Хмельницького до профільного комітету звернулася Київська обласна рада.

Він також уточнив, що це перейменування ініційоване Переяслав-Хмельницькою міською радою з метою повернення місту історичної назви, яка підтримана територіальною громадою на громадських слуханнях.

Нагадаємо, Переяслав - одне з найдавніших міст України, перша згадка про нього датована 907 роком. Нинішню назву місто отримало 1943 року після звільнення від німецьких військ.

Зміну назви тоді пояснили метою "вшанування пам'яті великого сина українського народу... основоположника союзу російського і українського народів Богдана Хмельницького".

Ще 2000 року місцева влада спробувала ініціювати повернення місту назви Переяслав. Планували провести місцевий референдум разом з усеукраїнським, але його заблокували комуністи.

У 2017 році за перейменування проголосували депутати міської ради Переяслава-Хмльницького, але до до парламенту, за яким має бути остаточне рішення, питання дійшло тільки зараз.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.