Англійцю повернули забуту в потязі трьохсотрічну скрипку. ФОТО

Старовинну скрипку вартістю 320 тисяч доларів, яку музикант Стівен Морріс забув у поїзді на півдні Лондона, повернули законному власнику.

Про це пише ВВС.

22 жовтня Стівен Морріс забув скрипку, зроблену відомим майстром Девідом Теклером у 1709 році, у поїзді, що прямував із Лондона до Орпінгтона.

 
WALTON/YOUTUBE

Музикант, який записав саундтреки для фільмів про Джеймса Бонда і трилогії "Володар перснів" і працював з Девідом Боуї та Стіві Вандером, був шалено засмучений.

"Відтоді, як вона зникла, я майже не спав", - зізнається він. 

Пізніше транспортна поліція опублікувала зйомку камер спостереження, на якій видно, як якийсь чоловік забирає скрипку, коли поїзд наближається до станції Бромлі Саут.

 
STEPHEN MORRIS

Поліцейські запропонували цьому чоловікові вийти із ними на зв'язок, схожі заклики лунали і у соцмережах.

Минулого четверга пан Морріс отримав повідомлення у Twitter: "Я упізнав людину на відео. Схоже, я його знаю, і хотів би допомогти. Я по собі знаю, як це - забути цінну річ у поїзді".

Наступного дня із людиною, яка надіслала повідомлення, зв'язалися, і, судячи з усього, нею виявився саме той чоловік, який прихопив із собою скрипку в потязі.

Чоловік, який назвався "Джин" (це не його справжнє ім'я), погодився зустрітися із паном Моррісом у п'ятницю ввечері на парковці супермаркету неподалік станції Бекенгем.

 
STEPHEN MORRIS

В операції, якою керував друг музиканта, колишній поліцейський Майк Пеннет, брали участь співробітники поліції у штатському.

"Майк був головним локомотивом усієї операції", - казав згодом пан Морріс.

Після 10 вечора група поліцейських простежила за тим, як "Джин", молодий чоловік до 30-ти років, підійшов до пана Морріса, потиснув йому руку і передав сумку зі скрипкою.

 
STEPHEN MORRIS

"Йому було дуже соромно, він сказав, що хотів передати її мені особисто. Все завершилося якнайкраще", - розповідає музикант.

Скрипка і смичок не постраждали.

У транспортній поліції підтвердили, що не порушуватимуть справу проти чоловіка, оскільки він зробив необхідні кроки, щоб зв'язатися із власником скрипки і повернути її.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.