АНОНС: У Києві презентують книгу про Ґарета Джонса

Презентація книги видавництва «Жнець» «Ґарет Джонс. Ціна правди» відбудеться у Києві 15 листопада.

До книжки увійшли вибрані статті та хроніка життя і пам'яті британського журналіста валлійського походження Ґарета Джонса.

 

Книга видана двома мовами — українською та англійською — за ініціативи видавництва та доценток кафедри видавничої справи та редагування Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка Марини Женченко та Ярослави Приходи до виходу у широкий прокат історичного трилера "Ціна правди".

В основі книги — бакалаврський книжковий проєкт студенток Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка Валентини Пасічної та Олени Тищук "Журналіст Ґарет Джонс".

Учасники презентації:

Поліна Толмачова, маркетинг-директорка FILM.UA Group

Аліса Калюжна, промо-продюсерка фільму "Ціна правди"

Ігор Женченко, директор видавництва "Жнець"

Марина Женченко, видавчиня, доцентка кафедри видавничої справи та редагування Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка

Ярослава Прихода, доцентка кафедри видавничої справи та редагування Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка

Олеся Стасюк, генеральний директор Національного музею Голодомору-геноциду

Віктор Брехуненко, директор Інституту дослідження Голодомору.

15 листопада, п'ятниця, 16:00.

Місце: Національний музей Голодомору-геноциду (вул. Лаврська, 3).

Вхід на подію вільний, за реєстрацією: forms.gle/GdvmipbqDsZYrx1h9

Кількість місць обмежена.

Акредитація ЗМІ: forms.gle/3LSdf1nqTm8sV95x6

Нагадаємо, незабаром на екрани виходить фільм відомої польської режисерки Агнєшки Голланд, який йтиме в українському прокаті під назвою "Ціна правди". Це історія Ґарета Джонса, валлійського журналіста, який попри заборону Радянського Союзу в'їжджати до України іноземним кореспондентам, вирушає у нелегальну мандрівку, в результаті якої публікує матеріали, що покликані відкрити світові очі на вбивчу політику Сталіна.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.