"Замучила совість". Злодій повернув англійському селу старовинну гармату, яку вкрав 30 років тому

Корабельна гармата XIX століття, яка була вкрадена 30 років тому з села Тілбі в Лінкольнширі (Велика Британія), повернулася на своє місце. І не одна, а з запискою від злодія.

Про це пише ВВС.

 
ВВС

Таких гармат у Тілбі було дві. Їх подарувала жителям села багата місцева сім'я Теннісон д'Ейнкур, на гроші якої в Тілбі були також побудовані школа і зал для зборів, біля якого ці гармати і стояли.

Друге знаряддя теж було вкрадено і до сих пір не знайдено.

Автор написав у записці, що гармата була занесена у вантажівку його "так званими друзями", поки він чекав у машині.

За його словами, це єдиний злочин, який він зробив у своєму житті, і весь цей час з-за участі в цій крадіжці його жахливо мучила совість.

 
ВВС

У записці повідомлялося, що гармата в бойовому стані і з неї навіть кілька разів стріляли на історичних реконструкціях.

Представники місцевої ради сказали, що гармата з'явилася в селі несподівано. Вони раді, що невідомі вирішили, нарешті, проявити порядність і повернути її власникам.

Гармату планують повернути на місце. У селі сподіваються, що коли-небудь знайдеться і друга.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.