У Львові презентують відреставровану картину французького художника Жоржа де Ла Тура

У львівській Галереї мистецтв імені Бориса Возницького презентують картину французького художника з провінції Лотарингія Жоржа де Ла Тура «Платіж» або відома, як «У лихваря».

Полотно є одним із 32-х відомого митця, які загалом є у світі, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

 

Протягом року картину реставрували львівські фахівці і відкрили кілька таємниць. Передусім тепер можна побачити ім'я художника ліворуч на картині – де Ла Тур, а також частину дати, коли він її створив – 16.. . Однак навіть графологи не могли сказати точнішої дати написання полотна.

Припускають, що це були 1623-1624 роки. Цінність відкритого підпису у тому, що у світі є дев'ять його полотен, на яких видно авторський підпис. Дізнались реставратори про те, що капелюшок на голові одного з зображених персонажів не берет, а у формі таблетки. Фахівці побачили це після зняття трьох нашарувань на картині, яка раніше реставрувалась.

"Загалом було сім шарів, а це лакування, перелакування. Зараз відкрилась глибина перспективи. Непогані художники перемальовували, але Ла Тур – кращий.

Після реставрації гарно змінені у кольорі показалось зображення стола і деяких фігур, надзвичайно красиво відкрився перед. Було питання про розмір твору.

Судячи з того, що показує композиція і літери підпису, думаємо, що 2-2,5 см обрізані, тобто кардинально твір не змінився. Краї були знищені через перетягування", – каже реставраторка Інна Дмитрук-Сорохтей.

За припущенням львівських музейників, картина потрапила у Львів завдяки доньці Белзького воєводи Анни Цетнер, яка вчетверте вийшла заміж за представника дому Ґізів Ежена Лямбеска з Лотарингії, який замовив картину Жоржу де Ла Туру і, очевидно, привіз цю роботу у Львів для коханої жінки.

Орієнтовна вартість відреставрованої картини складає 5 мільйонів євро. До 26 січня оглянути роботу французького художника можна в Палаці Потоцьких, а далі картину повезуть у Мілан.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?