В Ірландії розпочали розслідування масового поховання дітей у притулку, що діяв у 1925-1961 роках

В Ірландії розпочали офіційні розкопки на території католицького притулку Bon Secours Mother and Baby Home, який працював з 1925 по 1961 роки, де загинули 798 дітей.

Про це пише видання Букви з посиланням на NYP.

Притулок Bon Secours Mother and Baby Home керувався католицьким орденом сестер милосердя. Незаміжні вагітні жінки народжували тут, а потім протягом року залишалися в установі, виконуючи неоплачувану роботу. Після пологів матерів часто розлучали з дітьми, яких вирощували монахині й віддавали на усиновлення – нерідко без згоди сім'ї.

Лише у 2014 році, завдяки розслідуванню історикині Катрін Корлесс, масштаб трагедії став відомим широкому загалу. Більшість дітей поховані не на кладовищі, а на території закладу, який знесли в 1971 році. Аналіз ДНК останків показав, що дітям було від 35 тижнів до трьох років.

Через десятиліття після оприлюднення фактів цього злочину команда судових експертів почала офіційне розслідування. Очікується, що ідентифікація останків триватиме до двох років. Згодом їх перепоховають з гідністю.

 

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.