Ніхто не насмілиться скасувати вітання "Слава Україні!" - генерал Забродський

Нардеп "ЄС" прокоментував скасування дії "Стройового статуту", який вводив бойове вітання.

Скасування бойового вітання "Слава Україні – Героям слава!" – не буде. Навряд чи хтось насмілиться зазіхнути на бойове вітання, яке вже визнане українськими воїнами. Таку думку висловив народний депутат з фракції "Європейська Солідарність" генерал-лейтенант Михайло Забродський, повідомляє 5-й канал.

 

"Зараз піднімається чимала хвиля обурення тим, що нещодавно Верховна Рада голосуванням майже всього залу скасувала дію "Стройового статуту". Основна претензія, яка висувається до законотворців – це те, що разом із "Стройовим статутом" відмінилося славне нещодавно введене бойове вітання "Слава Україні – Героям слава!", – пояснив Михайло Забродський.

Він додав: "Одразу хочу сказати: відміна "Стройового статуту", а точніше позбавлення його статусу закону України не має нічого спільного з метою відмінити вітання, яке було нещодавно введене і вже встигло прижитись у Збройних силах України".

Забродський також заявив: "Особисто в мене немає жодного сумніву, що ніхто не буде зазіхати на те, щоб вітання, яке було введене і прижилось з Збройних Силах, перестало застосовуватись або припинило існувати.

Впевнений, що в керівному документі, над яким зараз працюють в Міністерстві оборони і в Генеральному штабі Збройних сил України, всі ці моменти будуть врегульовані".

Забродський зазначив, що до 1 березня мають бути розроблені нормативні документи, які впорядкують ці питання: "По-перше, до першого березня діє попередня редакція статуту, яка чітко визначає виконання стройового вітання, і зокрема вітання "Слава Україні – Героям слава!".

Цим самим законом Кабінету Міністрів України, а саме Міністерству оборони доручено до 1 березня розробити свій документ, який би визначав всі положення, які до останнього часу містились у "Стройовому статуті", – відповідно і порядок вітання військовослужбовців, військових підрозділів", – повідомив Забродський.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.