Спецпроект

Верховна Рада закликає німецький Бундестаг визнати Голодомор геноцидом

Народні депутати звертаються до Бундестагу Федеративної Республіки Німеччина щодо визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу

Рада 331 голосом прийняла в цілому проєкт постанови про звернення Верховної Ради до Бундестагу.

 

Нардепи закликають встановити історичну справедливість та висловитися проти перекручувань історії, проти спроб применшити масштаб злочинів, скоєних репресивним режимом проти мільйонів людей,

Наголошується, що Голодомор дійсно був спрямований проти українців як нації, що підтверджується як мільйонами жахливих смертей в Україні, так і тим, що голод супроводжувався масовими репресіями проти інтелігенції, представників церковного стану та інших прошарків українського суспільства у той самий період і з тією самою метою, а саме, з метою знищення усього українського народу або значної його частини.

У документі йдеться, що Верховна Рада України закликає Бундестаг Федеративної Республіки Німеччина

  • до визнання Голодомору 1932-1933 років в Україні геноцидом українського народу, надання політичної оцінки цим подіям, що стане важливим сигналом для вшанування пам'яті мільйонів жертв цього злочину тоталітарного режиму, вагомим внеском у справу забезпечення мирного та безпечного майбутнього для прийдешніх поколінь,
  • до протидії будь-яким спробам применшити масштаб чи знайти виправдання злочину, який не мав жодної іншої причини, окрім наміру радянського керівництва знищити український народ або значну його частину,
  • до започаткування спільних системних наукових досліджень щодо історичної ролі Німеччини під час Голодомору, зокрема його сприйняття німецькою владою та суспільством, беручи до уваги тісні економічні контакти у період 1932-33 рр. між СРСР та Німеччиною, а також долю німецької меншини на території радянської України
  • до сприяння обізнаності німецької громадськості щодо подій Голодомору 1932-1933 років, зокрема в рамках співпраці з федеральними землями для надання цим подіям належної уваги в освітній сфері,
  • до розвитку міждержавної співпраці в питаннях відновлення історичної пам'яті на засадах взаємності, поваги та спільного прагнення домогтися історичної справедливості.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".