Спецпроект

Верховна Рада закликає німецький Бундестаг визнати Голодомор геноцидом

Народні депутати звертаються до Бундестагу Федеративної Республіки Німеччина щодо визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу

Рада 331 голосом прийняла в цілому проєкт постанови про звернення Верховної Ради до Бундестагу.

 

Нардепи закликають встановити історичну справедливість та висловитися проти перекручувань історії, проти спроб применшити масштаб злочинів, скоєних репресивним режимом проти мільйонів людей,

Наголошується, що Голодомор дійсно був спрямований проти українців як нації, що підтверджується як мільйонами жахливих смертей в Україні, так і тим, що голод супроводжувався масовими репресіями проти інтелігенції, представників церковного стану та інших прошарків українського суспільства у той самий період і з тією самою метою, а саме, з метою знищення усього українського народу або значної його частини.

У документі йдеться, що Верховна Рада України закликає Бундестаг Федеративної Республіки Німеччина

  • до визнання Голодомору 1932-1933 років в Україні геноцидом українського народу, надання політичної оцінки цим подіям, що стане важливим сигналом для вшанування пам'яті мільйонів жертв цього злочину тоталітарного режиму, вагомим внеском у справу забезпечення мирного та безпечного майбутнього для прийдешніх поколінь,
  • до протидії будь-яким спробам применшити масштаб чи знайти виправдання злочину, який не мав жодної іншої причини, окрім наміру радянського керівництва знищити український народ або значну його частину,
  • до започаткування спільних системних наукових досліджень щодо історичної ролі Німеччини під час Голодомору, зокрема його сприйняття німецькою владою та суспільством, беручи до уваги тісні економічні контакти у період 1932-33 рр. між СРСР та Німеччиною, а також долю німецької меншини на території радянської України
  • до сприяння обізнаності німецької громадськості щодо подій Голодомору 1932-1933 років, зокрема в рамках співпраці з федеральними землями для надання цим подіям належної уваги в освітній сфері,
  • до розвитку міждержавної співпраці в питаннях відновлення історичної пам'яті на засадах взаємності, поваги та спільного прагнення домогтися історичної справедливості.

Важка стежка до храму. Спогади очевидця відродження УАПЦ у Чернігові

28 січня 1990-го під час встановлення пам'ятного хреста у Крутах побував український священик з Києва, який взяв участь у освяченні хреста і служінні панахиди по вбитих більшовиками у 1918 році студентах. На Крутянську жалобу тоді з'їхалося понад 300 осіб. Це був перший за багато років випадок на Чернігівщині, коли тут відкрито служили церковну панахиду по жертвах комуністичного режиму. Сподіватись на такий крок з боку місцевих священиків РПЦ було неможливо, тому ще більше нас стала вабити УАПЦ, про яку ми чули, що вона була знищена і заборонена комуністичним режимом.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.

Інтелектуали за викликом. Хто й навіщо створив легенду про "Петра Великого"

Як європейські інтелектуали волею, чи неволею допомагали російському імператору Петру І відбілювати власну репутацію.