Виставка да Вінчі "перемогла" експозицію Пінзеля у Луврі

Популярність виставки Леонардо у паризькому Луврі побила рекорд тріумфальної експозиції "галицького Мікеланджело" Іоанна Пінзеля, що дебютувала в іменитому храмі мистецтва майже вісім років тому.

Про це повідомляє MercoPress.

 

"Прекрасно, що італійський художник епохи Відродження продовжує зачаровувати публіку. Пишаюся, що (Лувр) зібрав для виставки найбільшу кількість творів Леонардо та прийняв таку величезну та різноманітну кількість відвідувачів", - зазначив директор музею Жан-Люк Мартінес, звітуючи про рекордну кількість відвідувачів виставки Леонардо.

Популярність виставки в Луврі, приуроченої до 500-річчя від дня смерті Леонардо да Вінчі, виявилася рекордною за всю історію музею.

Подивитися на твори великого художника епохи Відродження прийшли майже 1,1 млн осіб. Виставка Леонардо да Вінчі була відкрита 104 дні, в середньому щоденний потік людей досягав 9783 осіб.

Широко відомо, що тріумфальна, перша в історії України, виставка "Скульптор бароко в Україні середини ХVІІІ століття: Іоанн Георг Пінзель", прем'єра якої відбулася 21 листопаді 2012 року, проходила у Парижі три місяці.

За цей час, за словами керівника відділу зв'язків із громадськістю та пресою Лувру Лоранс Руссель, її відвідало близько мільйона шанувальників. Тоді в експозиції були представлені 27 різьблених шедеврів "галицького Мікеланджело" з музеїв Львова, Тернополя та Івано-Франківська.

Два роки тому на виставку Ежена Делакруа до Лувру прийшли 540 тис. відвідувачів. Новий успіх музею його директор Жан-Люк Мартінес пояснив тим, що протягом 46 днів виставка була відкрита до пізнього вечора, чим скористалися 175 тис осіб.

Перед її закриттям експозиція була відкрита упродовж трьох ночей до восьмої ранку, в цей час її можна було відвідати безкоштовно.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.