У Львові відкрили мурал, присвячений Борису Возницькому. ФОТО

З нагоди Міжнародного дня музеїв у Львові відкрили мурал із зображенням патріарха музейної справи сучасної України Бориса Возницького. Це перший зі 6 творів мистецтва, які мають з’явитись на багатоповерхівках міста.

Про це інформує Гал-Інфо із посиланням на прес-службу ЛМР.

 
ФОТО: Роман Балук, ЛМР

Мурал відкрили на стіні будинку № 2 на вул. С. Петлюри. Він присвячений Борису Григоровичу Возницькому — українському мистецтвознавцю, директору Львівської галереї мистецтв, академіку Української академії мистецтв, Герою України (2005), лауреату Національної премії імені Тараса Шевченка (1990), заслуженому працівнику культури України та Польщі, президенту Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв (ICOM), доктору honoris causa.

Відкриття муралу символічно провели в Міжнародний день музеїв, оскільки Борис Возницький по праву вважається патріархом музейної справи сучасної України.

 
ФОТО: Роман Балук, ЛМР

"Сьогодні — Міжнародний день музеїв, а цей мурал присвячений Борису Григоровичу Возницькому — нашому патріарху музейництва.

Цей мурал створили митці кафедри сакрального мистецтва, монументального живопису Академії мистецтв. Над цим малюнком впродовж 2,5 тижнів працювало 5 художників на чолі із Святославом Владикою", — розповіла Христина Береговська, керівниця управління культури Львівської міської ради.

"Саме у цьому будинку розташована перша квартира у Львові, яку отримав Борис Возницький. Це було у 1972 році, коли цей будинок тільки побудували. Ми з батьком сюди переїхали і проживали. Дуже приємно, що саме на цьому будинку зображено мого батька.

Особисто мені дуже подобається цей малюнок, і не лише тому, що це мій батько. Я оцінюю його як історик мистецтва. Мені подобається і композиція, і кольори, і лаконічність", — сказала Лариса Возницька-Разінкова, донька Бориса Возницького.

"В Львівській міській раді прийняли програму "Генії з мікрорайонів". Вона передбачає, щоб в шести районах Львова зобразити маловідомих для самих львів'ян, проте відомих в світі постатей.

 
ФОТО: Роман Балук, ЛМР

Ми розпочали малювати мурали у час пандемії та вже відкрили зображення Бориса Возницького. Наступними будуть мурали із Василем Сліпаком, Андреєм Шептицьким та ін. В цьому році передбачається зображення 6−8 муралів у Львові", — додала Христина Береговська.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.