“Фортеця Хаджибей”: історично-пригодницька стрічка вийде вже цієї осені. ФОТО. ВІДЕО

“Фортеця Хаджибей” — це історично-пригодницький істерн українсько-грузинсько-турецького виробництва. Фільм розповідає про козака Андрія, який має передати важливу інформацію у Стамбул, для чого йому треба визволити з темниці батька своєї коханої – турецької красуні Фатіми.

Про це повідомляє портал "Нове українське кіно".

 

Стрічка знята Одеською кіностудією за підтримки Держкіно України в копродукції з Georgian International Film (Грузія) та AISI film (Туреччина). Українськими ко-продюсерами виступили Національна кіностудія ім. О.Довженка, Тернопільська кінокомісія та Інсайт Медіа. Наразі фільм перебуває на етапі постпродакшну. Дату прем'єри пригодницької картини творці прогнозують на жовтень 2020 року.

 

"Фортеця Хаджибей" (назва під час виробництва "Пам'ять сонця") відтворює події кінця ХVIII сторіччя. Росія веде війну проти Османської імперії. Задунайські козаки виступали союзниками османів. Коли їм до рук потрапляє важлива військова інформація, отаман має передати її до Стамбулу — султану особисто.

 

В цьому може допомогти комендант останньої турецької фортеці Хаджибей — Ахмет-паша. Саме йому Андрій має передати листа. Але фортецю захоплюють російські війська, Ахмет-паша потрапляє до темниці. Уникнути полону вдається його єдиній дочці — красуні Фатімі. Андрій і Фатіма знайомляться у важких обставинах, і мають вирішити, як чинити далі.

 

В цей час до порту Хаджибей прибуває грузинський мандрівник Йорам – він привіз унікальну лозу, щоб виростити виноградник. Також він має старовинний кубок, який віддав йому дядько Тимош. Цей кубок колись належав славетному Д'Атраньяну і, за словами дядька Тимоша, ця річ має врятувати життя Йораму.

 

На чорноморському узбережжі сміливий та чесний Йорам одразу потрапляє в складну ситуацію з російськими солдатами, і погоджується допомогти Андрію та Фатімі. В нього є ще одна важлива причина — Йорам знайомиться з українською красунею Катрею, чий батько, пан Данило, теж у російській темниці. Разом молоді люди розробляють і реалізують відчайдушний план…

 

Фільм знятий у традиціях золотого фонду Одеської кіностудії: кінострічка для сімейного перегляду про дружбу і кохання, боротьбу добра і зла, шляхетність і підступ. Динамічний сюжет, бойові сцени, фехтування, вибухи, постріли, верхова їзда, чудові костюми, детальний реквізит — усе це занурює глядача в історію кінця XVIII століття.

 

Автори стрічки: режисер-постановник Костянтин Коновалов, сценарій — Євген Тимошенко та Костянтин Коновалов, оператор-постановник — Володимир Гуєвський, художник-постановник — Володимир Філіппов, композитор — Мустафа Язичиоглу.

Продюсери: Андрій Осіпов, Юрій Калиновський, Олександр Омельянов (Україна), Заза Урушадзе, Мірза Давітая (Грузія) та Ердал Кучук і Ондер Асру (Туреччина).

 

Ролі в історично-пригодницькому істерні "Фортеця Хаджибей" виконують: Олександр Соколов, Дерен Талу, Іраклій Маруашвілі, Катерина Шевченко, Юрдаер Окур, Олег Симоненко, Олександр Половець, Георгій Делієв, Дмитро Рибалевський, Денис Фалюта, Сюхан Самьєлі, Вячеслав Український, Володимир Міняйло, Ігор Волосовський, Анатолій Дриженко та Ірина Новосьолова.

 

Спочатку стрічка планувалася як міні-серіал. У 2016 році кінопроект під робочою назвою "Пам'ять сонця" став одним з переможців Дев'ятого конкурсного відбору Держкіно. Було навіть знято першу пілотну серію, та проект заморозили. А з серпня 2018 комісія Держкіно схвалила вдосконалений сценарій, нову знімальну групу фільму, і стрічка перетворилася на повний метр.

Виробництво розпочалося у грудні 2018 року. Зйомки пригодницького фільму проходили в павільйонах Одеської кіностудії, в Грузії та Туреччині. Ключові сцени знімали на території Білгород-Дністровської фортеці.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.