На дні Балтійського моря знайшли старовинний корабель

Учасники фінського об'єднання любителів дайвінгу та історії Badewanne, які шукають затонулі у Балтійькому морі бойові кораблі двох світових воєн, зробили чергове занурення в горловині Фінської затоки, в місці, де ехолот показав на дні якесь невеличке судно

На 85-метровій глибині їх чекав найбільший сюрприз за роки роботи.

"Ми здивувалися, коли замість мінного тральщика або шхуни побачили практично цілий голландський флейт!" - розповів BBC учасник групи, морський біолог Юха Флінкман.

У першій половині XVII століття вантажні судна цього типу називали "королями балтійської торгівлі".

Флінкман та його колеги припускають, що судну може бути приблизно 400 років.

На кораблі немає ані рештків членів екіпажів, ані вантажів. В ті часи морським кораблям не завжди давали імена і точно не писали їх на борту, тому встановити точний час будівництва, власників і маршрути не можливо.

 

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.