В Польщі знайшли документи реального Джеймса Бонда

Бонд балакучий, але дуже обережний і "цікавиться жінками"

Про це повідомляє директор Архіву СБУ Андрій Когут з посиланням на Архів ІПН Польщі.

В Архіві ІПН Польщі знайшли документи про реального британського розвідника Джеймса Бонда.

"Джеймс Бонд прибув до Польщі 18 лютого 1964 р. Його офіційна посада — секретар-архівіст Військового аташате посольства Великої Британії. Приїзд такого відомого агента не залишився непоміченим співробітниками 2-го Департаменту (контррозвідки) Міністерства внутрішніх справ ПНР – йдеться у повідомленні, -

Створено справу оперативного нагляду під кодовою назвою "Самек", а він сам перебуває під постійним та пильним спостереженням. Встановлено, що Бонд балакучий, але дуже обережний і "цікавиться жінками".

Контактів з громадянами Польщі — не зафіксовано. У жовтні та листопаді 1964 року разом із двома працівниками аташату відвідував Білостоцьке та Ольштинське воєводства, щоб "проникнути на військові об'єкти".

Ймовірно, що спостереження за діями агента 007 не залишилось для нього непоміченим. Тож швидше всього, що він прийшов до висновку, що шансів отримати цінну інформацію немає.

Через це, 21 січня 1965 року Джеймс Бонд покинув територію Польської Народної Республіки. Результатом його перебування стали дані в картотеці та фрагментарні документи оперативного спостереження".

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.