На Донеччині згорів дерев’яний собор ХІХ століття

Петропавлівський храм був збудований в 1848 році

8 вересня у Лимані Донецької області згорів дерев'яний собор. Він належав Горлівській єпархії УПЦ МП.

Як повідомляє сайт svoi.sity церква була унікальною спорудою. Його історію детально досліджувала мешканка Лиману Людмила Клименко.

"З Петропавловської церкви фактично розпочалось місто Лиман. Тоді воно називалось войськова слобідка Нижній Лиман, – оповідає дослідниця. – Першопоселенцями тут були черкаси та козаки, що тікали від панування Польші. Скоріш за все, церкву в розібранному вигляді вони також привезли з собою, адже будували її взимку, що відображено в метричних книгах 1767 року.

Та споруда прослужила вірянам 90 років, а коли вона почала руйнуватись, вони вирішили збудувати новий храм. Але не на тому самому місці, а за 800 метрів. Будівництво завершилось в 1848 році. Так і з'явилася та церква, яку ми щойно втратили. Більше старовинних дерев'яних церков на Лиманщині не залишилось" - сказала вона.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.