Розпочались роботи з відновлення могил воїнів армії УНР в Любліні

Українське товариство Любліна просить допомогти у відновленні могил українських героїв

На православному кладовищі на вулиці Липовій в Любліні розпочались роботи з відновлення могил воїнів армії Української Народної Республіки.

Українська громада Любліна роками доглядала ці могили, зберігаючи пам'ять про українських національних героїв. З кінця 80-х років ХХ ст. можна було це робити у відкритий спосіб. На початку 90-х років руками люблінських українців проведено перші більші роботи для впорядкування могил.

 

У 2000 р., завдяки підтримці властей міста та люблинських підприємств, проведено чергові роботи – відновлено і помальовано "козацькі" хрести, встановлено на них тризуби, прокладено тротуар.

Вагомою подією стало у 2001 р. спорудження – поруч могил – пам'ятника на честь воїнів армії УНР, котрі жили в Люблині та околиці і тут знайшли вічний спокій. Це було можливим завдяки великій мобілізації української громади Любліна, підтримці властей міста Любліна, Посольства України в Польщі, люблінських підприємців та української діаспори.

Пам'ятник та могили воїнів армії УНР в Люблині стали загальновідомим у місті місцем української національної пам'яті, де вінки складають численні делегації, де відзначаються українські національні свята.

Щоби повністю профінансувати відновні роботи бракує близько 15 тисяч злотих.

Українське товариство Любліна звертається до всіх, кому дороге належне вшанування пам'яті борців за волю України, про пожертви на цьогорічні роботи для відновлення могил воїнів армії УНР у Люблині.

У зверненні йдеться "Цього року випадає 100-річчя війни з більшовицькою Росією 1920 року та польсько-українського союзу – пакту Петлюра–Пілсудський, відтак не буде кращої нагоди, щоб відновити люблинські могил українських героїв".

Пожертви можна вносити на банківський рахунок Товариства:

Towarzystwo Ukraińskie

nr 92 1090 2688 0000 0001 1833 0907, Santander Bank Polska S.A.

з позначенням: Darowizna - groby żołnierzy ukraińskich w Lublinie.

У іноземній валюті (USD) та з-за меж Польщі:

PL 78 1090 2688 0000 0001 4125 1968, Santander Bank Polska S.A., SWIFT: WBKPPLPP

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.