У Батурині презентували «Літопис» Самійла Величка

У Національному історико-культурному заповіднику "Гетьманська столиця" в Батурині відбулася презентація козацької пам'ятки "Літопис" Самійла Величка.

Про це міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко написав у Фейсбуці.

 

"Символічно, що саме цього дня у відновленій "Гетьманській Столиці" Батурині відбулася презентація унікальної козацької пам'ятки – "Літопису" Самійла Величка... Масштабна праця Величка дозволяє кожному з нас зануритися у події козацького періоду історії України, переосмислити безліч історіографічних міфів та дізнатися про те, чим ще ми можемо пишатися", - написав Ткаченко.

Він відзначив, що це видання - важлива наукова робота.

"Його дослідження та вивчення велось впродовж 3-х століть. Тепер ми маємо перше видання повного оригінального тексту з багатьма через цензуру раніше невивченими фактами. Сама пам'ятка зберігається у Санкт-Петербурзі", - зазначив Ткаченко.

За його словами, при роботі над виданням науковці дізналися багато нового як про історію козачих часів, так і про саму постать канцеляриста Івана Мазепи.

Міністр висловив вдячність групі професора Тетяни Таїрової-Яковлевої, керівниці Центру вивчення історії України, а також історикам Національної академії наук, видавцям та українським меценатам, коштом яких було видано літопис.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.