Спецпроект

АНОНС: у Національному музеї Голодомору-геноциду презентують аудіогід

Аудіогід Національним музеєм Голодомору-геноциду буде доступний 33 мовами

24 листопада о 13:00 у Національному музеї Голодомору-геноциду презентують міжнародний проєкт "Аудіогід для кожного".

Проєкт "Аудіогід для кожного" пропонує екскурсію музеєм 33 мовами. Протягом 1,5 року музейники разом із волонтерами, громадськими організаціями та посольствами займалися створенням, перекладом та начитуванням оглядової аудіоекскурсії та підписів до експонатів.

На презентацію запрошені:

Олеся Стасюк – генеральна директорка Національного музею Голодомору-геноциду;

Олександр Ткаченко – міністр культури України;

Дмитро Кулеба – міністр закордонних справ України;

Лариса Дір – начальниця управління з питань закордонного українства та гуманітарного співробітництва;

Представники посольства Литви та консульства Кенії.

"На наші звернення про допомогу з перекладом та начиткою текстів люди відгукувалися дуже тепло. Деякі волонтери (наприклад, Штефан Лушпак з Румунії, Крістіан Вайзе з Німеччини, Асаф Бартов з Ізраїлю) приїжджали до Києва тільки для того, щоб записати екскурсію.

Окремі записи були зроблені у професійних студіях за кордоном, а італійський та перський аудіогіди начитували популярні диктори Сальваторе Мацца і Махмуді Німа", — поділилася враженнями Олеся Стасюк, генеральна директорка Музею Голодомору.

Англійська, хорватська, російська, французька, латиська, норвезька, італійська, польська, чеська, арабська, турецька, японська, іспанська, португальська, румунська, шведська, литовська, іврит, китайська (путунхуа), суахілі, гінді, вірменська, болгарська, білоруська, грецька, казахська, перська, в'єтнамська, угорська, корейська, українська, азербайджанська, кримськотатарська – такими мовами можна прослухати аудіоекскурсію.

 

Над аудіогідами працювали 20 організацій та 135 людей. За 1.5 року роботи було записано 170 годин аудіо.

"У процесі роботи над проєктом багато перекладачів адаптовували термінологію, яка стосується Голодомору, адже не у всіх мовах вона була розроблена раніше. Так історія геноциду українців стане ближчою та доступнішою для іноземців.

Крім того, інколи перекладачі-носії мов спершу не розуміли назви деяких музейних експонатів (наприклад, 'борть' або 'ключка'), і їхнім завданням було пояснити ці слова для наших відвідувачів", — розповіла кураторка проєкту Лариса Артеменко.

Скористатися музейним аудіогідом можна з 24 листопада

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.