На Херсонщині школярів змусили святкувати захоплення Криму більшовиками

Більшовицьку дату – 100-річчя форсування червоноармійцями озера Сиваш вирішили відсвяткувати освітяни у Чаплинському районі.

У Херсонській області школи Присиваської сільської об'єднаної територіальної громади масштабно відзначали події, пов'язані зі встановленням радянської влади на території України. Про це повідомляє УІНП.

 
Михайло Фрунзе, командувач військ Південного фронту Робітничо-селянської Червоної армії

Більшовицьку дату – 100-річчя форсування червоноармійцями озера Сиваш вирішили відсвяткувати освітяни у Чаплинському районі. Школярам демонстрували пропагандистський художній фільм "Маршал революції" про радянського воєнного діяча Михайла Фрунзе, влаштували для дітей одноденний тематичний піший похід "Стежками бойової слави", провели конференцію для учнів старших класів та урок історії України для 7-8 класів, присвячені "100-й річниці форсування Сиваша в ході Громадянської війни 1917-1921 років".

Інститут національної пам'яті звернувся до Міністерства освіти України з проханням вжити відповідних заходів, щоб унеможливити повторення таких ситуацій у навчальному процесі.

"Зазначені заходи порушили чинне законодавство та фактично містили пропаганду комуністичного тоталітарного режиму й підміну понять про Українську революцію 1917–1921 років, що може призвести до формування в учнів спотворених уявлень про українське державотворення", – йдеться у повідомленні ІНПУ.

В Інституті наголосили, що порушені не лише "декомунізаційні" закони, але й Закон "Про освіту".


Довідково. Перехід через озеро Сиваш відбувався під час Перекопсько-Чонгарської наступальної операції (7-17 листопада 1920 рік) військ Південного фронту Робітничо-селянської Червоної армії під командуванням Михайла Фрунзе проти "Русской армии" генерала Петра Врангеля. Призвів до захоплення та окупації Криму більшовиками.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.