Повернути «Щедрику» українське «громадянство»: у Києві запускають міжнародний проєкт

В Українському домі, сьогодні, 18 грудня відбудеться презентація міжнародного мистецького проєкту: «Повернемо «Щедрику» українське громадянство».

Про це Укрінформу повідомили організатори проєкту, зазначивши, що в концертній залі Українського дому всесвітньо відома мелодія звучатиме українською, французькою, арабською та англійською мовою у виконанні вітчизняних та зарубіжних артистів.

 

"Це символічний жест, що стверджує українську культурну традицію у світі", - вважають організатори заходу.

Автор проєкту – артист ЮНЕСКО в ім'я миру, народний артист України Герман Макаренко.

Міжнародна акція в Українському домі є презентацією нового широкомасштабного мистецького проєкту з відновлення українського "громадянства" "Щедрика".

Проєкт створюється до 30-річчя незалежності України за участю артистів різних країн. Планується записати понад 20 варіацій виконання твору, в тому числі й нові обробки, та створити мистецький альбом "Щедрика", який презентуватиме українську культурну традицію у світі.

Твір Миколи Леонтовича, написаний на українську народну мелодію "Щедрик", має понад 100 варіантів виконання. Учасники акції представлять традиційне, фольклорне та джазове виконання.

Шедевр української культурної спадщини у західному світі сприймають як канадську або американську мелодію, на жаль, втрачається його українське громадянство, тому цю тенденцію важливо змінити, наголосили організатори заходу.

Наступним кроком стане підготовка українськими та зарубіжними митцями масштабного концерту-презентації "Щедрика" з понад 20 варіантами виконання, що відбудеться до 30-річчя незалежності України.

У проєкті, підготовка якого вже розпочалась, братимуть участь митці з України, Франції, Китаю, Індії та інших країн.


Читайте також: "Симон Петлюра інтернаціоналізує українське питання піснею": невідома історія тріумфу "Щедрика" в Європі

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.