На місці Монумента слави у Львові облаштують музей українського воїна

Львівська міська рада оголосила всеукраїнський конкурс на облаштування меморіалу українським воїнам на місці Монумента слави у Львові. Елементи монумента мають демонтувати упродовж трьох місяців.

Таке рішення прийняв виконавчий комітет Львівської міської ради під час засідання 18 грудня, повідомляє zaxid.net.

 

Згідно з рішенням виконкому, міська рада оголосила архітектурний конкурс на найкращий проект облаштування території Монумента слави для створення меморіалу для пошанування українського воїна. У рішенні також йдеться про створення робочої групи, яка має напрацювати кроки для облаштування нового меморіалу на цій території.

Галицька районна адміністрація має обстежити та демонтувати елементи Монумента слави до 28 лютого 2021 року.


Нагадуємо, що у березні 2019 року у Львові знесли один з елементів Монументу слави – 30-метрову стелу. Барельєфи зі стели зберігають у Львівському музеї "Територія терору".

Меморіал "Монумент бойової слави Радянських Збройних Сил" відкрили у 1970 році. Ансамбль меморіалу складався з 30-метрової стели, бетонної композиції з фігурами воїнів та алегоричних фігур радянського воїна і "Батьківщини-матері".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.