Сербські митники виявили велику партію археологічних артефактів у вантажівці з України. ФОТО

У ніч на 29 грудня 2020 року на прикордонному переході Српска-Црня сербські митники у співпраці з поліцією виявили та запобігли спробі контрабанди колекції з понад 2000 антикварних предметів різних періодів.

Як повідомляє Балканський оглядач з посиланням на видання Kurir.rs, контрабанду виявили у вантажівці з румунськими номерами, якою керував 46-річний громадянин Сербії.

 
ФОТО: Kurir.rs

Вантажівка, яка перевозила паркет з України до Сербії, стояла на черзі для регулярного в'їзного контролю, а водій сказав митникам, що перевозить лише два пакети цукерок, а також товар, який вказано в митній документації.

Під час детального огляду транспортного засобу було встановлено, що кабіна вантажівки та бічний ящик для інструментів були заповнені незадекларованим антикваріатом різних періодів: епохи бронзи, візантійського періоду, середньовіччя, а також предметів давніх слов'ян та кельтів. Всього митники нарахували 2113 предметів, серед яких найчисленнішими є підвіски, персні, різні інструменти та зброя.

Виявивши порушення, водій сказав митникам, що колекція не є його, але він погодився перевезти її з України до Сербії за невелику плату, і що йому сказали, що хтось зв'яжеться з ним після його прибуття до країни.

 
ФОТО: KURIR.RS
 
ФОТО: KURIR.RS
 
ФОТО: KURIR.RS
 
ФОТО: KURIR.RS
 
ФОТО: KURIR.RS
 
ФОТО: KURIR.RS

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.