Нардепка Скороход у «георгіївській» сорочці заявила, що боротьба з комунізмом — це «маразм». ВІДЕО

Колишня депутатка фракції «Слуга народу», а нині членкиня групи «За майбутнє» Ганна Скороход в етері телеканалу «НАШ» розкритикувала боротьбу з комунізмом і назвала це маразмом.

Про це повідомляє The Бабель.

 

"Боротьба з комунізмом, Радянським Союзом — це все маразм. І такі випадки, які ми спостерігаємо у Львові — це хвороба суспільства, це запалення мозку частини суспільства, які ми маємо завдяки політиці, яку у нас проводили всі ці роки. [...] Ми повинні шанувати історію. У мене прадід дійшов до Берліна, для нього георгіївська стрічка — символ перемоги. Чому якась недалека людина повинна мені вказувати, що це символ зла? На якій підставі?" — заявила Скороход.

Нагадуємо, 25 січня 2016 року Вищий адміністративний суд України остаточно заборонив Комуністичну партію. Закон "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборону пропаганди їх символіки" набув чинності в травні 2015 року.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.