Німеччина має відмовитись від подвійних стандартів у питанні історичної пам’яті – посол України

Подвійні стандарти в підходах до вшанування пам’яті жертв нацистського режиму є хибними, так само як намагання декого посварити Україну та Польщу в цьому питанні.

Про це в коментарі Укрінформу заявив посол України в ФРН Андрій Мельник, коментуючи статтю у впливовому німецькому журналі DerSpiegel.

 

"Доводиться констатувати, що вибірковий підхід Бундестагу до надзвичайно чутливих питань історичної пам'яті несе у собі великі небезпеки. Адже у багатьох складається враження, що до жертв Другої світової війни на практиці можна застосовувати подвійні стандарти, що одні нації, мовляв, заслуговують на окремий меморіал, а інші – ні. Цього за жодних обставин не можна допустити", - зазначив Мельник.

Україна, запевнив дипломат, всіляко вітає наміри німецького політикуму і суспільства продовжити опрацювання темних сторінок історії, насамперед злочинів нацизму у Східній Європі. Адже той факт, що Третій райх лише в Україні знищив понад 8 мільйонів її жителів, і досі залишається практично невідомим для широкої німецької громадськості, заявив він.

Відтак, зазначив посол, у Києві з великим оптимізмом сприйняли історичне рішення Бундестагу від 9 жовтня 2020 року про спорудження у німецькій столиці "Центру документації, просвіти та пам'яті жертв Другої світової війни й нацистської окупації", який слугуватиме вшануванню також і мільйонів українських жертв гітлеризму (навіть якщо будівництво, згідно з оцінками німецької сторони, може тривати близько 30 років).

Водночас 30 жовтня минулого року німецький парламент ухвалив ще одне важливе рішення – про створення окремого пам'ятника польським жертвам війни.

"Переконаний, що наші польські друзі, які під час німецької окупації втратили майже 6 млн своїх співвітчизників, давно заслужили на достойне вшанування цих величезних жертв. Саме тому ми сердечно радіємо за наших польських братів і сестер, за те, що їх багаторічні зусилля у Берліні увінчалися успіхом, і вже невдовзі у столиці Німеччини постане цей монумент", - сказав український посол.

При цьому він висловив "велике розчарування" тим, що депутати Бундестагу відмовилися підтримати ініціативу Києва щодо такого ж гідного вшанування 8 мільйонів українських жертв нацизму, серед них – понад 5 млн мирних мешканців, включно 1,5 млн українських євреїв, та встановити їм у Берліні такий же меморіальний комплекс.

Українська сторона, за словами Мельника, продовжуватиме наполягати на дійсно рівноправному підході до вшанування жертв нацистської окупації.

Дипломат ще раз закликав Бундестаг переглянути свою позицію та ухвалити єдино правильне справедливе рішення – про спорудження у Берліні вже незабаром гідного меморіалу жителям України, які були замордовані Третім райхом. Це, переконаний він, стане визначальним кроком на шляху історичного примирення.

У статті від 9 січня Der Spiegel звертається до теми "суперечки навколо вшанування пам'яті". У ній видання, зокрема, наводить позицію українського посла, який у своєму листі до депутатів Бундестагу в осені минулого року закликав їх відкласти голосування. Наразі Мельник покладає надію на новий склад Бундестагу, йдеться у статті. "Тема репарацій не є закритою. Ми ніколи не порушували це питання, і я сподіваюсь, що воно ніколи не стоятиме на порядку денному", - зауважив Мельник.

Автор статті звертає увагу на те, що тема спорудження меморіалу обтяжує відносини посла Андрія Мельника з його польським колегою Андржеєм Пржилєбскі. Останній, у "повчальному листі" на адресу посла України Мельника, закинув українцям колабораціонізм з нацистами.

Мельник у відповідь назвав цей лист "безсоромним" та "зайвим доказом того, що польська сторона очевидно намагається монополізувати себе як головну жертву Другої світової війни". Мельник поділився змістом цього листа з депутатами Бундестагу.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.