УІНП випустив перший ролик про історію степової України. ВІДЕО

Південний міжрегіональний відділ УІНП створив серію краєзнавчих лекцій про степову Україну – «Український Південь», що ставить за мету деконструкцію російських імперських міфів про історію Північного Причорномор'я.

Про це повідомляється на сайті УІНП.

 

"Російська імперська і згодом радянська історіографія брехнею і міфологізацією прибрала до рук історію Південної України: "Дике поле", "безлюдні степи", "татарська орда" і потім раптом – "Новоросія".

Тож цією серією краєзнавчих роликів ми хочемо спростувати багато міфів, які утворювали брехливий метанаратив російської історії, та розказати, що на території Північного Причорномор'я довгий час проживали пліч-о-пліч з українцями інші народи, допоки сюди не прийшла російська імперська колонізація", - розповів начальник Південного міжрегіонального відділу УІНП Сергій Гуцалюк.

Як зазначається, всього буде оприлюднено п'ять лекцій, що висвітлюють різні аспекти історії Південної України.

Перший фільм краєзнавчого проєкту - "Український Південь: Історія Білгород-Дністровського" розповідає строкату історію колишнього Аккерману, стіни якого пам'ятають майже десяток імперій і стільки ж різних історичних епох. Утім, є у міста й український стрижень, що залишався тут із Середніх віків по сьогодні.

Ролик розробила студія ONYKO Films. Консультанти ролика - доцент кафедри історії України Одеського національного університету ім. І. Мечникова Володимир Полторак; співробітник відділу археології Криму та Північно-Західного Причорномор'я Інституту археології Олег Савельєв; директор КП "Фортеця" Олександр Морозов; завідувач кафедри історії України Південноукраїнського педагогічного університету ім. К. Ушинського Андрій Красножон.


Нагадуємо
, що інформаційно-просвітницька кампанія "Південь без міфів" стартувала у липні 2020 року.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.