В Ірландії опублікували звіт про смертність в «будинках матері та дитини»

В Ірландії опублікували звіт про притулки для одиноких матерів та їхніх дітей, які діяли з 1920-х по 1990-і роки.

Про це пише "Русская служба Би-би-си".

 
фото: reuters

У спеціальній доповіді розповідається про долю 56 тисяч жінок. Всього в Ірландії існувало 18 таких будинків. Зазвичай цими закладами управляли черниці і католицькі священники. Останні такі притулки закрили лише в 1998 році. Вони фінансувалися державою, а діти звідти нерідко потрапляли в інші родини без згоди матерів.

У звіті також зазначається, що значною мірою відповідальність за те, що дівчата потрапляли до притулків для матері й дитини, лежить на їхніх сімʼях. У звіті наводяться анонімні свідчення про те, що породіль ображали, принижували і били. Деяким матерям, які часто ставали жертвами зґвалтувань та інцесту, не було й 13 років.

Особливу увагу в доповіді присвячено ставленню до дітей у цих притулках. За час існування таких будинків у них померло 9 тисяч дітей. Рівень дитячої смертності там перевищував офіційний показник практично в пʼять разів. До 1960-х років дітей у них не рятували, і шанси вижити там були значно нижчі, ніж у звичайних сімʼях. Від чого конкретно вмирали діти, у звіті не повідомляється.

Зʼясувалося також, що дітей з 1943 по 1973 рік використовували при тестуванні нових видів вакцин.

Премʼєр-міністр Ірландії Міхал Мартін заявив, що у трагедії винне все суспільство. "Ми зробили це самі з собою, ми дуже погано вчинили з цими жінками", — сказав він. Мартін перепросив від імені держави, зазначивши, що доповідь висвітлила повну відсутність емпатії, розуміння і співчуття протягом тривалого періоду.

Глава католицької церкви Ірландії також вибачився перед усіма потерпілими і підтримав спроби розібратися у тому, що відбувалося в ті роки.

У доповіді не повідомляється про фінансові виплати, але ірландський уряд заявив, що певні групи отримають компенсацію. Влада також пообіцяла ухвалити закон, який дозволить ексгумувати останки дітей, а матері отримають доступ до інформації про своїх дітей.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.