Єзуїтський орден в Іспанії вибачився за сексуальні злочини своїх послідовників

Католицький орден єзуїтів зізнався у тому, що з початку ХХ століття року його послідовники вчинили сексуальні злочини проти більш ніж сотні людей в Іспанії. Товариство Ісуса в цій країні вибачилося за свої дії, які назвало сумними та ганебними.

Про це повідомляє The Guardian.

Іспанські єзуїти, 1920 р.
Іспанські єзуїти, 1920 р.

У заяві ордена йдеться, що з 1927 року його люди, які часто працюють освітянами, вчинили сексуальні злочини проти 81 дитини та 21 дорослого. Більшість цих подій відбулася в школах, і за них відповідальні 96 єзуїтів.

Наразі в живих залишилися 65 єзуїтів, причетних до зґвалтувань і домагань, четверо з них вже не є членами ордену. 13 відсторонили від роботи з дітьми на час розслідувань, частині з цих людей наказали припинити служіння та відправитися до ізольованих єзуїтських комун.

Ці 96 членів ордену складають трохи більше 1% від його загальної чисельності в Іспанії.

Єзуїти — один з найбільш численних орденів Католицької церкви, заснований у XVI столітті для боротьби з Реформацією. Його члени активно займалися наукою, освітою та місіонерством. Станом на сьогодні в ордені налічується близько 15 тис. осіб, більшість з яких — священники.

"Ми хочемо навчитися просити пробачення в жертв та суспільства за ці зловживання, за культуру замовчування і за те, що не поводилися з цими фактами чесно і прямо", — заявив керівник осередку Товариства Ісуса Антоніо Еспанья.

Орден не назвав злочинців, оскільки хоче уникнути "полювання на відьом" і сповістити ймовірних жертв про те, що вони можуть довіряти бажанню єзуїтів шукати правду. Еспанья також заявив, що правила діяльності ордену оновили, і тепер єзуїтські установи гарантують безпеку дітям та людям, що перебувають у вразливому становищі.

Іспанське об'єднання "Вкрадене дитинство", що представляє жертв сексуального насильства, радо прийняло новини, але заявило, що викладені цифри "смішні", враховуючи епоху, багату на злочини.

"Схоже, вони забули, що жертви не могли повідомляти про зловживання, коли хотіли — вони це роблять лише тоді, коли мають можливість. У 1927 році ніхто не мав можливості повідомити про щось подібне.

Ми цінуємо зусилля, яких доклали єзуїти, занурившись у минуле та надавши дати й статистику, але це слід розглядати як початок чогось іншого — визнання", — сказав представник асоціації Хуан Кватрекасас.

На думку Кватрекасаса, єзуїтам варто поговорити з жертвами та приступити до покарання своїх злочинців і виплати компенсацій постраждалим.


У 2018 році Папа Римський Франциск, який є першим очільником церкви з числа єзуїтів, визнав помилки Риму в боротьбі з сексуальними злочинами своїх священників. Однак після цього понтифіка звинуватили в тому, що він не вжив жодних заходів з цього приводу.

Також Франциска розкритикували за його слова про те, що насильство над дітьми не обмежувалося церквою, і було історично поширеним явищем в усіх культурах і спільнотах.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.