У Новгороді-Сіверському закрили справу через портрети Леніна і Сталіна

Слідчі не побачили в портретах Володимира Леніна та Йосипа Сталіна, розташованих на водонопірній вежі в Новгороді-Сіверському (Чернігівська область), пропаганди комуністичного тоталітарного режиму та закрили справу через «відсутність складу правопорушення».

Про це повідомив співзасновник проєкту "Декомунізація.Україна" Вадим Поздняков у Facebook.

 

"За результатами досудового розслідування слідчі ухвалили рішення закрити провадження на підставі ч. 1 ст. 284 (відсутність у діянні складу кримінального правопорушення) Кримінально-процесуального кодексу України", — заявили у прокуратурі.

У прокуратурі також зазначили, що інші провадження через використання символіки тоталітарного режиму не розслідують. Місцева влада теж не ухвалює жодних рішень щодо демонтажу цих портретів.

Поліція закрила справу щодо непроведення демонтажу портретів Леніна і Сталіна. Правоохоронці завершили розслідування і...

Опубліковано Pozdniakov Vadym Понеділок, 25 січня 2021 р.

"Будь-яких рішень стосовно зображень Леніна і Сталіна міська рада не ухвалювала", — йдеться у відповіді мерії.


Нагадуємо, що мозаїчні портрети Леніна та Сталіна були розміщені в 1930-х роках у центрі міста на водонапірній вежі. У 2017 році Український інститут національної пам'яті вимагав їх прибрати, посилаючись на закон про засудження тоталітарних режимів. Згодом обласна прокуратура розпочала кримінальне провадження за фактом пропаганди символіки комуністичного тоталітарного режиму.

Тодішній мер міста Олег Бондаренко наполягав, що портрети не є символами комунізму, та відмовлявся їх демонтувати. Він вважав, що їх хочуть зняти "агенти ФСБ, яким потрібно розхитати ситуацію у прикордонному місті". У 2019 році питання про демонтаж виносили на засідання міськради, але більшість його не підтримала.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.