Поліція з'ясовує, як у міськраді Харкова з'явився макет ордена Леніна

На звернення громадських активістів поліція почала перевірку за фактом відновлення макета ордена Леніна у холі Харківської міської ради.

Про це повідомив у Фейсбуці лідер ГО "Світанок" Вадим Поздняков.

 

"У діях харківських чиновників є склад злочину за статтею 436-1 ККУ, і ми будемо домагатися відкриття кримінальної справи", - написав громадський активіст.

Згадана стаття (виготовлення, поширення комуністичної, нацистської символіки та пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів) передбачає від 5 до 10 років ув'язнення.

Поздняков також виклав текст відповіді, яку йому надав з приводу його звернення на урядову гарячу лінію начальник слідчого управління ГУ Нацполіції в Харківській області Сергій Чиж:

"Наразі перевірка за викладеними вами доводами триває. За результатами розгляду буде прийнято рішення, про що вас буде повідомлено Харківським районним управлінням поліції №3 ГУНП в Харківській області в установленому законом порядку".

Як розповіли в ГО "Світанок", у лютому барельєф із зображенням Леніна громадські активісти зняли зі стіни. Але після приїзду поліції працівники мерії знову повісили макет ордена на стіну.

"Ми тримаємо руку на пульсі й не дамо спустити на гальмах відновлення комуністичної символіки у Харкові", - наголошують активісти.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.