У Слов'янську відкрили дві меморіальні дошки. ВІДЕО

28 квітня у Слов'янську відбулося відкриття двох меморіальних дошок. Перша дошка, присвячена організації "Просвіта", яка діяла у місті у 1942-1943 роках. Друга - уродженцеві Слов’янська, підполковнику армії УНР Атаназію Гонті

Виготовлені коштом голови Правління ГО "Українська Ініціатива" Юрія Косенка дошки були встановлені на будівлях Хіміко-механічного технікуму та БДЮТ, відповідно (обидві будівлі знаходяться на вулиці Центральній).

 

Головним організатором заходів стала міськрада Слов'янська, від імені якої до присутніх звернувся заступник міського голови Юрій Підлісний. Вагому участь у процесі погодження дозволів на встановлення меморіальних дошок взяла обласна організація краєзнавців Донеччини, керівник якої, Валерій Романько був ведучим заходів.

Окремо варто підкреслити важливий внесок Тетяни Лисак, яка є представником ГО "Українська Ініціатива" у Слов'янську та активістом-краєзнавцем водночас.

Важливим інформаційним доповненням заходів стало поширення великої кількості літератури національно-просвітницького спрямування, яка була надана ГО "Українська Ініціатива" (своєю чергою, цю літературу організація отримала від ДП "Центр захисту інформаційного простору України" в рамках Меморандуму про співпрацю).

Участь у заході взяли представники органів місцевого самоврядування, краєзнавці, журналісти, активісти ГО "Українська Ініціатива", представники громадськості.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.