В Україні понад 270 вулиць названо на честь Терешкової

В Україні налічується 278 топонімів на честь депутатки російської Держдуми, першої в світі космонавтки Валентини Терешкової, яка в березні 2014 року підтримала дозвіл вводу російських військ на територію України й окупацію Криму.

Про це йдеться в матеріалі журналіста Олександра Рудоманова, опублікованому у виданні "Лівий берег" передає "Новинарня".

 

Як відомо, 27 лютого 2014 року разом з іншими депутатами Держдуми Валентина Терешкова відвідувала Крим для "спілкування з жителями". Також вона активно підтримує політику президента РФ Володимира Путіна.

"На тимчасово окупованих територіях знаходиться 48 вулиць та провулків на честь Терешкової: 13 – в Луганській області, 14 – в Донецькій і 21 – в Криму. На неокупованій частині України вулиць на честь Терешкової є 230, найбільше – на Хмельниччині, Вінниччині та Одещині", – йдеться в статті.

Немає таких вулиць в трьох областях – Дніпропетровській, Луганській та Запорізькій.

Вулиця чи провулок імені Терешкової є у 30 містах, 22 селищах міського типу, п'яти селищах і у 173 селах.

"Схід і захід разом, як кажуть", – підсумовує Рудоманов і додає, що Терешкова підпадає під дію Закону "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", бо у 1970-1990 роках була членом ревізійної комісії ЦК КПРС.

Зазначається, що найпоширенішою причиною не-перейменування було те, що міська рада не проголосувала за відповідне рішення, адже "не знайшлося голосів".

"Друга за поширеністю причина – депутати не знайшли голосів для перейменування на етапі топонімічної комісії. Наприклад, у Малині (Житомирщина) були подані пропозиції на топонімічні комісії для перейменування вулиці, але жоден із варіантів комісії та депутатам не підійшов.

Третя причина – місцеві мешканці проти перейменування на запропоновані назви вулиць. Наприклад, у Буську, що на Львівщині, жителі вулиць не змогли прийти до згоди щодо нової назви вулиці, і тому її не перейменували", – йдеться в статті.

Проте були й інші причини.

У Торецьку на Донеччині замість міської ради діє створена 12 травня 2017 року цивільно-військова адміністрація. Відповідно до чинного законодавства, ЦВА не має права видавати розпорядження щодо перейменування вулиць, адже це – повноваження виключно міської ради та ОДА.

Міська рада тодішнього Дзержинська, яка працювала до утворення ВЦА, вулицю Терешкової не перейменувала.

"У Сарнах Рівненської області рішення про перейменування приймали пакетом у 2016 році, але вулиці Терешкової у переліку не було, мабуть, про неї забули", – пише Рудоманов.

У місті Гнівань на Вінниччині "не було підстав для перейменування, бо місцеві чиновники не знайшли інформації про участь Терешкової у ревізійній комісії ЦК КПРС". Водночас на виконання декомунізаційного закону місцева рада перейменувала 36 вулиць.

У селі Городківка Крижопільського району наприкінці 2020 року планували перейменувати вулицю на честь Леоніда Каденюка, проте лише восьмеро з 22 депутатів підтримали таку ініціативу.

"Якщо людина була лише депутатом СРСР, то вона не підпадає під Закон про декомунізацію, бо це виборна особа. Але Валентина Терешкова у 1970-1990 роках була членом ревізійної комісії ЦК КПРС, а отже обіймала керівну посаду в вищих органах влади та управління СРСР, і тому підпадає під дію закону.

Окрім цього, Терешкова голосувала за анексію Криму, коли була депутатом шостого скликання Держдуми РФ. Ми надіслали звернення до місцевої влади Сміли, Куп'янська, Чугуєва, Подільська щодо потреби у перейменуванні вулиці на честь Терешкової", – розповів начальник відділу аналізу державотворення Українського інститут національної пам'яті Богдан Короленко.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.