Російські окупанти в Криму на 9 травня роздавали кашу в долоні та кашкети

У Севастополі з нагоди Дня перемоги окупанти провели парад за участю російських військових і старшокласників-юнармійців. Після параду організували польову кухню – кашу роздавали в головні убори та прямо в долоні

Про це повідомляє Крим.Реалії.

 

Цього року працювала одна польова кухня – пригощали гречаною кашею. Як зауважив кореспондент, одноразовий посуд швидко закінчилася. За словами армійських кухарів, пластикових тарілок вистачило "на перші пів години". Охочим накладали кашу в кашкети, поліетиленові пакети, на мобільні телефони, на зірване з сусідніх дерев листя, просто в долоні. За кашею вишикувалася черга в кілька десятків людей.

На парад пускали крізь рамку металодетектора. За інформацією кореспондента, цього року першими в парадній ході йшли юні барабанщики з кадетського училища. За ними – три стройових формування військових і старшокласники з російської організації "Юнармія".

Завершувала урочисту ходу колона військової техніки – танк Т-34, броньовані машини, зенітні комплекси, системи залпового вогню, артилерія. Танки дійшли до кінця проспекту Нахімова, де їх повантажили на спецтранспорт. Ходи ветеранів цьогоріч не було.

Після параду глядачі розійшлися прилеглими вулицями і набережними. Деякі тримали в руках приготовані для "Безсмертного полку" портрети родичів, які воювали, але самої ходи не було, її вирішили проводити цього року в онлайн-режимі через пандемію коронавірусу.

В акваторії бухти кільватерним ладом пройшли вітрильник "Херсонес" і кілька кораблів. Хода мала назву "Ескадра пам'яті". На набережній Корнілова жителі розважалися змаганням "хто втече від хвилі".

У Міноборони Росії повідомляли раніше, що проведуть 9 травня паради в трьох містах Криму. Через заходи, присвячені Дню перемоги, в кримських містах влада попередила про транспортні обмеження, повідомлялося про перекриття рейду в Севастополі.

Сьогодні відбулися російські військові паради також в Сімферополі та Керчі, а в селищі Леніно на сході Криму до 9 травня військові вперше влаштували огляд техніки російської армії.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.