В. о. мера Харкова: пам’ятник маршалу Жукову «стояв і буде стояти»

Секретар Харківської міськради, виконувач обовʼязків мера міста Ігор Терехов заявив, що в місті буде стояти памʼятник радянському маршалу Георгію Жукову, а проспект продовжить носити його імʼя

 

Як повідомляє Бабель, про це він сказав напередодні під час заходів з нагоди 76-ї річниці перемоги над нацизмом, його цитати наводить пресслужба Харківської міськради.

"Ми зобовʼязані шанувати памʼять наших героїв. Наш обовʼязок — від покоління до покоління передавати всю правду про війну, правду про те, хто здобув цю нелегку перемогу. Я хочу, щоб всі харківʼяни знали, що в Харкові стояв, стоїть і буде стояти памʼятник Георгію Жукову, проспект продовжить носити імʼя великого маршала перемоги", — наголосив Терехов.

Імʼя маршала Жукова підпадає під декомунізацію — він один із керівників Комуністичної партії Радянського Союзу, також був членом президії ЦК КПРС і міністром оборони.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.